ВАЖНО:Свежие новости из первых уст
» » Методи затягування петлі на шиї від Яценюка
Раздел: Мнения  
+1
Политик

Методи затягування петлі на шиї від Яценюка

25-01-2016, 17:11
Коли рейтингу вже нема, а реформ – досі нема, то один з безпрограшних варіантів – порадитися з народом. Наприклад, з приводу змін до Конституції

Саме такий віраж вирішив зробити наш прем’єр-камікадзе Арсеній Яценюк, така собі мертва петля прямо перед фінальним зіткненням із землею.

І на весь період цього бардака, включно з кампанією по перевиборам він залишається сидіти на своєму улюбленому кріслі і "не тримається" за улюблений портфель, навіть у статусі в.о. камікадзе. Ось таке от прагматичне сеппуку виходить, по-українськи...

"Настав час, щоб український народ сказав своє слово, яка повинна бути нова українська Конституція у новій європейській Україні. Ніхто, крім народу України, не має права визначати, яким буде Основний закон", - каже Арсеній Петрович. На його думку, референдум щодо Конституції і є "прямим народовладдям у вільній та демократичній країні, за яку ми боролися два роки тому на Майдані і зараз захищаємо зі зброєю в руках".

Патетична промова, задіяні всі емоційні маркери – "нова європейська Україна", "пряме народовладдя", "Майдан", "зі зброєю в руках"… Ну як тут не погодитись пересічному громадянину, патріоту, який стояв на Майдані, відвойовуючи своє право на гідне життя?

Але, якщо замислитись – навіщо досвідченому державному мужу, який вже не перший рік на політичній арені України, казати такі несподівані і, скажімо, трохи нелогічні речі? Адже прем’єр пропонує приймати нову Конституцію в обхід чинній. В Основному законі чітко прописана процедура прийняття змін. Зокрема, у розділі ХІІІ "Внесення змін до Конституції України" вказано таке.

"Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України".

І далі вже описано, яким чином можна змінити існуючу процедуру внесення змін до Основного Закону. "Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України".

Якщо простіше: спочатку треба провести референдум щодо самого процесу внесення змін, а вже потім – щодо внесення змін до всіх інших розділів. Процедура буде довгою, і затягнеться не менше, ніж на рік (це як мінімум).

Другий момент, який викликає подив: більшість представників Народного фронту взагалі були не в курсі ідеї референдуму. Наприклад, "фронтовик" Сергій Висоцький сьогодні висловився про те, що не зрозумів ідей Яценюка та Авакова, який блискавично підтримав лідера політсили дописом у Фейсбуці. Лідер Народного фронту не встиг (чи не спромігся) перед озвученням обговорити свою голосну заяву із колегами по партії.

Нагадаю, що під час голосування за конституційні зміни 31 серпня фракція Народного фронту підтримала її беззастережно. А тут така прикра несподіванка – лідер забажав референдуму!
Навряд чи мотивація прем’єра полягає у бажанні, аби українці дійсно прийшли писати Конституцію на референдумі. Тим паче, напередодні звіту уряду у Верховній Раді, за результатами якого депутати можуть прийняти недовіру Кабміну і розпустити його.

Очевидно, що шановний прем’єр хоче виторгувати собі певні політичні бали – чи то в президента напередодні звіту уряду, чи в українців – напередодні можливих дострокових виборів у Верховну Раду. Можливо, навіть, що Арсеній Петрович просто став жертвою обставин – пішов би з радістю, але його оточення виступає проти.

Отже, чого ж намагається досягти головний камікадзе країни?

Найбільш ймовірний варіант – Яценюк просто хоче втриматись у кріслі прем’єра якомога довше. Тому ініціативами щодо референдуму він хоче вплинути на президента. Такий собі політичний шантаж. Президентові, очевидно, необхідні зміни в Конституцію. Це і виконання Мінських домовленостей, і інших міжнародних угод, і підтримання іміджу на світовій політичній арені. І цілком ймовірно, що за деякий час з’явиться заява Яценюка про те, що "у ході довгих перемовин з президентом… дійшли згоди… зміни до Конституції слід приймати якнайшвидше…". Щось на кшталт того. І залишити свою високопосадову… голову у бажаному кріслі. На посаді прем’єра або, у крайньому випадку, на посаді в.о. Зрештою, формальна відставка уряду дозволить всім охочим міністрам продовжувати свою діяльність і у статусі в.о.

Якщо цей варіант не реалізується, то після ймовірної публічної страти (знову таки, після звіту Кабміну за 2015 рік і можливої постанови про недовіру уряду), Арсеній Петрович, завдяки ідеї референдуму зможе (або хоча б спробує) "уйті красіво". Тобто, піти у відставку не через провал реформ та з тавром звинувачень у корупції, а за політичними причинами. Мовляв, пішов через те, що політична позиція не збігається з президентською. Ну і знову таки, можливість побути ще півроку в.о. ніхто не відміняв.

Ну і у випадку коли "всьо плохо", позиція щодо референдуму допоможе зробити "гарну міну при поганій грі". Тобто, трохи підрихтувати імідж перед достроковими парламентськими виборами.

В ідеалі, після відставки чинного Кабміну (а її треба приймати, адже провал Яценюка очевидний) і до дострокових виборів слід призначати технічний уряд, який буде займатися економікою держави, а не політикою чи піаром.

Питання змін в Конституцію наразі залишається відкритим.

А нашим політикам, які "не тримаються" в своїх кріслах, хотілося б нагадати: "якщо куля в лоб – то куля в лоб". Тобто, якщо перевибори – то перевибори.

Джерело
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
25-01-2016, 17:11 » Автор: Андрей Юсов
Загрузка...
загрузка...


Оставьте свой комментарий

Имя:*  
E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Введите текст с изображения: *

+1
veles  
25 января 2016 18:40

треба як найшвидше прийняти закон, яким заборонити чинушам любого рівня та членам їх родин залишати територію України на протязі 3 років . Потім "зае...ся" їх за кордоном шукати. Ізраїль своїх зовсім не видає, їм похер на міжнародне право.

Гости
0
25 января 2016 21:10

А кто нибудь задавался вопросом - почему за границей нет у власти Яценюков, Порошенков, Гонтаревых. Ответ - потому что там нету ДУРНЫХ ХОХЛОВ, которым можно постоянно лапшу науши вешать, которые позволяют власти над собой издеватся и по сути-истреблять себя. 40 миллионов ДУРАКОВ, были б умными - уже Яцегологвые, Гонтаревы и прочие давно б сидели на пожизненном заключении.

Гости

наверх