По усій лінії фронту відчувається істотне загострення.
Ситуація на фронті на пряму залежить від політичних заяв як з одного, так і з іншого боку.
Після того, як Президент України зробив заяву про можливість введення на Донбас міжнародної поліцейської місії, одразу ж пішла спільна заява керівників самопроголошених «республік». У тій заяві йшлося про те, що у випадку, коли країни Заходу погодяться на таке, то вони (бойовики) залишають за собою право на ескалацію конфлікту. Нині ми спостерігаємо збільшення кількості обстрілів, працюють не лише ворожі ДРГ та снайпери, але й відбувається відкрита активізація бойових дій.
Раніше можна було чітко простежити закономірність – якщо раніше загострення конфлікту було на Донеччині, то на Луганському напрямку була зона затишшя.
Після спільної заяви ватажків бойовиків одразу зросла кількість обстрілів на всій протяжності фронту – від Станиці Луганської до Маріуполя. Так звана «народна міліція» окупованих територій перейшла на посилений режим.Водночас, найскладнішою нині є ситуація на Донецькому напрямку, а саме в промзоні Авдіївки.
Промзона Авдіївки сьогодні нагадує літо 2014 року. Бойовики активно там застосовують ствольну артилерію, танки, міномети. Такі інтенсивні бої точаться через стратегічне значення промзони Авдіївки. Промзона Авдіївки для Україні дуже важлива.
Якщо втримаємо промзону, то прикриємо всю логістику бойовиків, саме тому вони й намагаються будь- якою ціною вибити українські війська з цього напрямку.
Разом із тим в окупованих районах розгорнута активна кампанія дискредитації ЗСУ. Людям розповідають начебто накопичено великі сили ЗСУ на напрямку Станиці Луганської, говорять про вихід України з переговорного процесу. Бойовики розповідаю, що українська сторона перекидає важке озброєння в райони майбутнього наступу, а військових замінять штурмовими підрозділами «Правого сектору». Все це роблять для того, щоб розігнати істерію та паніку, щоб люди менше ставили питань до так званого керівництва і жили в постійному страху.