Скільки важить слово Порошенка.
Шкода, що й після кривавих розстрілів на Майдані, влада продовжує ставитись до людей, як до ідіотів, які «проковтнуть» кожну, як вони вважають, хитру махінацію. На цей раз вони винайшли технічний спосіб зупинити електронне декларування. Те, що навколо запуску системи відбувається справжній полтергейст, яким керують з високих кабінетів, було очевидно кожному, хто стежив за процесом підготовки до старту 15 серпня. Це була справжня істерика з кількома сценаріями зриву. І для пом\’якшення скандалу пішли на те, щоб все списати на технічні причини. За задумом авторів, це дозволило б політикам, причетним до відвертого саботажу, розвести руки із словами: «Яка шкода! А ми так хотіли все це запустити. Ви ж бачите, як ми хотіли. Але безпека – понад усе, нічого не вдієш». Власне, і зараз, після гучного скандалу, вони продовжують грати, ніби в театрі абсурду. Точніше, у цирку – де поганий фокусник-ілюзіоніст намагається обманути велику кількість людей своїми численними рухами і ховаючи предмети у подвійних кишенях рукавів. Мовляв, нічого не сталося: система електронного декларування запущена. Нехай і в тестовому режимі, але ж працює! Треба віддати належне нашій публіці: вона вже не настільки наївна, щоб у це повірити. Практично всі, хто цікавиться цією темою, заявили, що подібні маніпуляції з системою е-декларування – це обман і шахрайство, які зводять нанівець саму ідею цієї антикорупційної дії.
Тепер всіх цікавить, скільки важить слово Президента, який за кілька днів до цього скандалу, вельми емоційно й безапеляційно заявляв не лише про те, що з 15 серпня вивернуть кишені всі (державні чиновники, від сільського голови до самого Президента України), а й те, що система запрацює у повному обсязі, без періодів поетапного декларування, і не в тестовому, а в справжньому, робочому режимі.
Цікаво, що приблизно за тиждень до дати запуску системи, в ефірі «Громадського радіо» Голова НАЗК Наталія Корчак на пряме питання стосовно її особистої позиції, у якому вигляді має запрацювати система електронного декларування, сказала, що, вона виступає за те, щоб система запрацювала у повному обсязі. А ось далі пролунало це знамените кодове слово «АЛЕ». І пані Корчак почала щось розповідати про брак часу й проблеми з безпекою. Тобто, озвучила обставини, які, на її думку, виправдовують запуск системи у тестовому режимі. Чесно сказати, вже тоді було зрозуміло, що система не запрацює так, як це потрібно для реальної боротьби з корупцією. Невже пані Корчак знала про ці «АЛЕ», а Президент Порошенко не знав? Ви нам у це пропонуєте повірити? Я – не вірю. Тож виступ Президента напередодні запуску системи був покликаний, на мою думку, для того, щоб зняти з себе відповідальність за зрив запуску системи у належному вигляді. І перекласти цю відповідальність на технічну службу. Яка сказала всім – і Президентові, й Прем\’єру, і партнерам в ЄС та США, і, найголовніше – українському суспільству гучне: «Нізззя!!!». І ви хочете, щоб ми в це повірили? І в усі ці маніпуляції, які відбувались напередодні – в усі ці ідеї поетапного запуску, потім – роботи у тестовому режимі, якусь дивну «возню» за кілька днів до запуску із зміною підрядника? Дуже схоже, що Держспецзв\’язок виконує політичне рішення. В якому немає політичної волі запустити систему електронного декларування майна й активів державними службовцями.
Що далі? Спецоперація під назвою «тестовий режим» для чогось потрібна. Давайте міркувати логічно: вся ця катавасія дозволяє затягнути час. Для чого? Правильно – для зміни законодавства!!! Ми ж вже пам\’ятаємо спробу депутата Вадима Денисенка «оптимізувати» закон про електронне декларування. Тож вже у вересні-жовтні варто очікувати чергову спробу зміни закону про електронне декларування. Який, найімовірніше, спробують «підчистити» й прибрати звідти деякі ключові положення: наприклад, необхідність декларування майна й активів членів родини. Або прибрати звідти необхідність вносити в декларацію рухоме й нерухоме майно, яке перебуває в оренді. Це дозволить нашим дорогим політикам відповідати завчені фрази про те, що будинок у якому вони мешкають – в оренді. За три копійки. Бо їх туди впустили друзі трохи пожити. А броньовані авто вони також взяли у друзів – покататися. Ну й історії з багатими «тещами» й іншими родичами, на яких записано все майно, теж буде реанімовано. За однієї обставини – якщо післяреволюційна Україна дозволить їм всі ці рудименти корумпованої системи реставрувати.
Тепер, після всіх цих «фокусів» навколо електронної системи декларування, Україна ризикує залишитись без траншу МВФ та безвізового в\’їзду на територію країн ЄС. Такою може бути плата за страх державних службовців у найвищих кабінетах. Страх «вивернути свої кишені» й показати все, зароблене непосильною працею за довгі роки своєї політичної кар\’єри. Наша країна довгий час була схожою на такий собі, своєрідний, супермаркет. У якому пані та панове з політичної еліти (це не лише політики. До привілейованої касти відносяться й тисячі прокурорів, судді, податківці, керівники силових структур), могли брати у свій кошик все, що їм подобалось. Заводи. Фабрики. Газові свердловини. Кар\’єри. Землю. Ресурси. Але наближення до каси, де все це доведеться показати й порахувати, їх явно нервує й дратує (і це ми ще не говоримо про заховані активи в офшорних зонах!). «Люди з кошиками» і цілими трейлерами майна готові нехтувати інтересами своєї країни, розробляючи всілякі «хитрі» сценарії. Які виглядають просто жалюгідно.