ВАЖНО:Свежие новости из первых уст
» » Як подолати політичний застій в Україні
Раздел: Мнения  
0
Философ

Як подолати політичний застій в Україні

19-10-2016, 14:45
Ми переживаємо застій стратегічного характеру.

Стратегічний застій в політиці викликаний помилковою стратегією, яка свого часу була запущена в дію так званою "Парламентською більшістю" з незаконно обраним нею Урядом.

Зараз реалізована та сама суперечність в урядовій Програмі щодо досягнення макроекономічної стабільності і водночас фейкового намагання проведення реформ. Ця суперечність реалізована лише в одному напрямку – в прямуванні до макроекономічної стабільності і на шкоду реформам. Реформи сповільнюються, гальмуються, блокуються і відкидаються задля економічної стабільності, якої вимагають олігархи.

Такий стратегічний застій в політиці призводить до стагнації в економіці – коли неможливо явно і беззаперечно засвідчити наявність економічного розвитку, тобто коли будь-які економічні зрушення важко довести як прихильникам Уряду, так і переконливо заперечити критикам Уряду.

Цей стратегічний застій видно в усіх сферах – в політиці війни ("Мінському процесу досі немає альтернативи" через відсутність українських ініціатив), в політиці люстрації (неспроможність більше двох років покарати злочинців режиму Кривавого Президента і убивць Майдану та нездатність влади досягати успіхів в процесі звільнення Парламенту від злочинців колишньої влади під прикриттям депутатської недоторканності), в антикорупційній політиці (згідно з більшістю внутрішніх та зовнішніх експертних оцінок корупція в Україні ще більше посилилася), в боротьбі з олігархами (задля яких фактично і здійснюється нинішня економічна політика Уряду).

В політиці війни стагнація дійшла до того, що Україна через відсутність власних ініціатив знаходиться в ситуації диктату ініціатив кого-завгодно – Франції та Німеччини, США, Росії і навіть ДНР-ЛНР, але не здатна пропонувати свої. Нашим керманичам до останнього часу ніби заціпило – "Альтернативи Мінському процесу немає". Навіть нещодавні резолюції ПАРЄ без українських ініціатив поза "Мінським процесом" нічого не будуть варті.

В політиці люстрації відбувається радикальний саботаж. Особливо це помітно в діяльності нового Генпрокурора, який багато чого в цьому плані обіцяв, але і досі ці обіцянки залишилися тільки обіцянками. Люстрація продовжує блокуватися правовою системою і виходу з цієї ситуації не видно.

В антикорупційній політиці створені нові антикорупційні органи, заважаючи один одному, поки що не спромоглися на жодну резонансну справу. Все готується, нібито розслідується, і кінця краю цьому не видно. Всі вже давно забули про офшорний скандал Президента, тобто правові органи та народні депутати роблять вигляд, що проблеми офшорів більше не існує.

Деолігархізація в Україні фактично згорнута. Підвищення тарифів фактично заблокувало процес демонополізації енергетичної сфери і дало змогу деяким олігархам продовжувати своє монопольне збагачення.

Застій в політиці і стагнація в економіці не можуть бути подолані наявними засобами президентської та урядової політики.

Потрібні хоч які-небудь радикальні зрушення в Парламенті під тиском всієї української громади.

За нинішніх обставин дуже імовірно, що зрушення знову можуть бути зовнішніми – радикальні проти української влади рішення США чи Європи, посилення бойових дій з боку так званих ДНР-ЛНР чи чергове напруження стосунків з Росією. Але, як показує досвід подібних зрушень, – український правлячий клас навчився дуже добре пристосуватися до таких зрушень, перекладаючи їх наслідки на простих громадян, нічого принципово не змінюючи в олігархізованій політиці та монополізованій економіці.

Потрібні внутрішні, згенеровані саме в Україні, зрушення. Саме тому потрібні громадянські ініціативи в усіх вище перелічених напрямках. Саме тому потрібні радикальні дії парламентської опозиції.

В цьому контексті спроба відставки Голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої, що ініційована позафракційним Народним депутатом Сергієм Тарутою та лідером фракції "Батьківщина" Юлією Тимошенко, це хоч щось. Але цього не достатньо.

Голова Нацбанку в Україні це завжди системний гравець, який працює або на Президента, або на Голову Уряду (якщо в політичному плані він сильніший за Президента – така особливість двоїстості виконавчої влади в Україні). В нинішній ситуації Голова Нацбанку проводить політику Президента.

Корінь зла нинішнього політичного застою в тому, що Президент-олігарх намагається зберегти олігархічну систему в Україні, використовуючи як привід російсько-українську війну для цього. Фейкова "Парламентська більшість", діяльність незаконно обраного Уряду і діяльність нинішнього Нацбанку – це все елементи цього системного намагання Президента.

Якщо українська громада не підтримує позачергових президентських та парламентських перевиборів, то вона могла б руйнувати цю динамічну рівновагу застою в Україні періодичними конструктивними ініціативами.

Застій це глухий кут. А застій в ситуації війни це – смерть.

Не буває реформ в ситуації застою. Реформи – це макроекономічна нестабільність, яку потрібно прийняти як супутні тяготи та поневіряння української громади з позитивною перспективою. Нинішній застій це тяготи та поневіряння української громади без реформ та без позитивної перспективи.

Потрібно подолати застій власними ініціативами, за власним вибором, з самостійно створеною перспективою.

Джерело
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
19-10-2016, 14:45 » Автор: Сергей Дацюк
Загрузка...
загрузка...


Оставьте свой комментарий

Имя:*  
E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Введите текст с изображения: *

0
19 октября 2016 16:01

Ніколи не обирати Олігархів до державної влади та Народний фронт, що фінансується Америкою- це зрадники і тільки ця монопольно-офшорна сила розвалює Україну до повної економічної роїни, знищує населення українців - це геноцидники голоду, низького рівні життя громадян україни, що своєю працею створювали народне господасртво, Ця влада, як наркомани мільярдів, перетворюють Україну, як в Казіно в сировинну африканську базу, а простий народ у рабів, що зменшуєтьсяз прогресивною силою.
Ця влада не відізняється від Бабиного Яру, Голодомору33 та заслуговує на таку розплату, як Чаушеску морозив свій народ у холодних оселях!

Гости

наверх