ВАЖНО:Свежие новости из первых уст
» » «Бюджетні граблі»: хто розрахується за зручний для олігархів бюджет
Раздел: Мнения  
0
Политик, журналист

«Бюджетні граблі»: хто розрахується за зручний для олігархів бюджет

25-10-2016, 14:45
Голосування за проект Держбюджету показало ключову проблему України.

В останній день, відведений для цього Бюджетним кодексом, Рада не без "допомоги" представників олігархів у Парламенті, таки затвердила в першому читанні проект Держбюджету на 2017 рік. Разом із ним "благословила" і "пакет пропозицій" нардепів до документу, що складається із понад 400 пунктів-"хотєлок", (здебільшого депутатів від БПП, "Народного фронту" та групи "Відродження"). І зміст, і метод розгляду обох документів показав, що єдина різниця між новим та попереднім Урядами – вміння дотримуватися дедлайнів.

Представники нашої депутатської групи "Народний контроль" не дали за проект Бюджету жодного голосу – з очевидних для всіх, окрім влади, причин. Починаючи від нереалістичних моментів у дохідній частині (як то 17,1 млрд. з приватизації держпідприємств, 10 млрд. – з конфіскації, понад 80 млрд. – зовнішніх запозичень) до просто антисоціальних норм (як то збереження 15% оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, перекладання на плечі місцевих громад фінансування видатків освіти та медицини, – детальніше тут).

І поки Уряд "доопрацьовує" документ, готуючи його до другого читання, ще раз зупинюся на можливих наслідках схвалення Держбюджету у нинішньому вигляді.

У що може вилитися для країни "чесний бюджет", і хто отримає з того зиск?

1) Збільшення державного боргу: на які ще поступки піде влада, потураючи західним партнерам, аби не залишитися без кредитів?

Замість розвивати реальний сектор економіки, стимулювати внутрішнього інвестора і створювати нові робочі місця, у наступному році Уряд розраховує отримати понад 80 млрд. грн. за рахунок зовнішніх валютних позик.

І хоча ця сума майже на 15% менша, аніж була у 2016-му, у результаті на кінець наступного року ми отримаємо збільшення держборгу до 2,3 трлн. грн. або 89% ВВП (що за розрахунками Рахункової палати в 1,5 рази перевищує дозволений Бюджетним кодексом рівень).

Сам факт розширення боргу в іноземній валюті несе фінансові ризики для економіки країни. Проте не менш гострим є питання, на які поступки західним "кредиторам" піде влада, аби отримати ці гроші?

Нагадаю, що у минулому за кредити МВФ вже заплатили прості українці (підвищенням пенсійного віку, космічними тарифами, доведеними до межі ліквідації ПТУ).

І це лише економічна сторона питання. А давайте згадаємо про її політичну і геополітичну складові. І про те, що нашим західним партнерам, котрі відверто втомилися від путінського тиску, гратиме на руку, якщо і наша влада буде більш "поступливою" у питанні "дипломатичного врегулювання ситуації на Донбасі".

І хто і що би не казав – ми маємо розуміти, що питання грошей і безпеки завжди стоять поруч.

2) Що саме піде "з молотка", аби забезпечити 17,1 млрд. грн. надходжень від приватизації? І кому це вигідно?

І хоча цифра – 17,1 млрд. – відверто завищена (по суті, вона просто скалькована "новим Урядом" із проекту Бюджету-2016, розробленого "попередниками"), наданий депутатам перелік підприємств, які Фонд Держмайна готує до приватизації, налічує 296 держоб'єктів.

Із них ТОП-10 підприємств – це переважно обленерго (плюс – "Центренерго", Одеський припортовий, Банк реконструкції та розвитку).

Ми розуміємо, що за умов, котрі склалися в країні, зараз ціна цих об'єктів вкрай низька. Кому вигідно продавати задешево держмайно? Тим, хто планує його купити. І якщо подивитися, в чиїй прямій чи опосередкованій власності перебувають обленерго, стане зрозумілим, хто отримає з того зиск.

Окрім обленерго, у переліку є й інші "ласі" ДП, які Уряд презентує як збиткові, хоча насправді вони такими не є.

Чи не краще було би призначити на ці підприємства ефективний менеджмент (паралельно посадивши за розкрадання держмайна кількох їх екс-керівників), замість того, щоби продати ці ДП за безцінь? Для країни – може, і краще. Але це не вигідно тим, хто за "прозорими" торгами планує отримати чергові активи для своїх монополій.

3) Понад 50 млрд. грн. на субсидії, а насправді на "дотації" газовим монополіям.

Чинна система субсидій, за якою "живі" гроші йдуть повз кишені українців прямісінько до олігархів, котрі контролюють енергоринок, вигідна всім, окрім, власне, споживачів газу та тепла.

Щоб було зрозуміліше, як через субсидії вимиваються гроші з бюджету, наведу лише один приклад отримання тіньових надприбутків газовиками. Річ у тім, що, за нормативом, власник субсидій без лічильника мав споживати 8 "кубів" газу, але фактично споживав шість. Відповідно, енергокомпанія постачала споживачу 6 кубометрів блакитного палива, а держава з нею розраховувалася за 8. Погодьтеся, для газових монополій – це казка, а не "бізнес".

Тож рекомендації (у тому числі депутатів нашої групи) – замінити нинішній варіант "субсидій" на адресні доплати і цільові мікрокредити (під енергоефективність) – так і не знайшли підтримки урядовців.

Кому це вигідно? Знову ж таки, піднімайте перелік власників газових підприємств і дивіться, у чиї кишені йдуть надприбутки.

4) Підняття зарплат бюджетникам на 7-12%, а суддям і силовому блоку – в рази.

У Бюджеті-2017 пропонується збільшити видатки на утримання працівників Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, тоді як лише на 10 % піднімається зарплата освітянам та медикам (і це в умовах, коли інфляція складає понад 8-12%).

Те, на скільки збільшаться оклади суддів, простим людям страшно рахувати. І хоча платити більші зарплати "слугам Феміди" було би правильно, але тільки у випадку, якби наші судді дійсно захищали закон, а не його порушників.

А поки ми маємо стару і корумповану суддівську систему, стотисячні зарплати для суддів виглядають, щонайменше, знущанням над людьми.

Щодо мотивів влади закладати у кошторис країни такі норми, то, очевидно, що збільшуючи видатки на "апарат утиску" і "закручуючи гайки" простим громадянам, керманичі країни намагаються забезпечити собі більший "контроль". Проте, чим обернуться такі спроби – питання риторичне.

Звісно, Уряд має ще 2 тижні на доопрацювання проекту Бюджету. Але зрозуміло, що "вдосконалення" здебільшого стосуватимуться видаткових статей, що не вирішить проблему нереалістичності показників наповнення казни.

Загалом голосування за проект Держбюджету-2017 показало ключову проблему країни. Вона полягає у тому, що влада боїться "потрусити" олігархів і змусити їх за рахунок надприбутків наповнювати бюджет.

Адже розплатою за це може стати втрата голосів представників фінансово-промислових груп у ВРУ, без яких буде складно продовжувати імітувати наявність у стінах Парламенту коаліції.

Джерело
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
25-10-2016, 14:45 » Автор: Дмитрий Добродомов
Загрузка...
загрузка...


Оставьте свой комментарий

Имя:*  
E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Введите текст с изображения: *


наверх