Раніше ми самі несли гроші на підтримку опозиції.
Мені здавалося після провалу проплачених протестів «валютних вкладників» біля НБУ ми довгий час не побачимо штучних акцій, що дискредитують саму ідею масових протестів. Аж ні. Нового удару по демократії завдав той, від кого особисто я на таке не сподівався – Михайло Саакашвілі.
Блог Мирослава Олешка з хірургічною точністю розкриває аферу, що відбулася минулої суботи біля пам\’ятника В\’ячеславу Максимовичу Чорноволу.
Місце, до слова, знакове. Там поруч є перший офіс Народного Руху на провулку Музейний,8, де ми могли купити самвидав та жовто-сині прапори на перші мітинги та демонстрації в 1989 році. Можливо про це розповіли Михайлу Саакашвілі.
Але мабуть йому не розказали, що нам, тодішнім рухівцям, в голову не могло прийти, щоб за участь у демонстрації заплатили. Ми навпаки – самі несли власні гроші на підтримку нашої опозиційної організації.
Можливо сам Михайло про це нічого не знає? Тоді хай подивиться на ці фотографії, відзняті на його акції. Там добре видно людей, які тримають у руках списки учасників демонстрації. Ми ж з вами розуміємо для чого складають список?
Як відомо на мітингу Саакашвілі заявив, що був другом В\’ячеслава Максимовича. В 1991 році мені пощастило короткий час попрацювати в центральному органі НРУ Секретаріаті Руху, в його інформаційному агентстві Рух-прес. Опитавши всіх, кого я бачив тоді поруч із Чорноволом, я ще раз упевнився, що молодого Михайла ніхто не запам\’ятав.
Насправді кожен, хто був знайомим з В\’ячеславом Чорноволом не наважився б вивести проплачений мітинг біля пам\’ятника йому і нашого Музейного,8
Наостанок, для пана Михайла, процитую розмову, яку записав Мирослав Олешко з його мітингарем. Думаю Саакашвілі вона вразить не менше, ніж вражає мене:
«Мені ці актівісти… не нужні, мені це все… не нужно, це бред сумасшедших, я вообще понятія не мав чого я їду і шо я їду, тобі приємно шо якийсь грузін буде командувати тут, якийсь бик приде буде командувати.»