Чому влада підтримала блокаду Донбасу.
Ситуація на Донбасі упродовж останніх днів серйозно загострилася. Затримання учасників блокади у Кривому Торці, бійцівський перфоманс Парасюка на блок-посту в Слов’янську, масова акція на Майдані, яка вилилася у спробу атакувати офіс Альфа-банку та SCM. Але дії протестувальників неочікувано натрапили на виважену та професійну протидію правоохоронців.
Змінюється і ситуація в ОРДЛО, де на 43 підприємства зайшли представники «зовнішнього управління» переважно з російськими паспортами. Тепер ці підприємства – здебільшого ласі шматки донбаської частини бізнес-імперії Ахметова – спрямовуватимуть свою продукцію за демпінговими цінами до РФ. Захарченко вже заявив, що вугілля пішло до Росії.
У цивілізованому світі вироблене та видобуте в ОРДЛО приймуть хіба що з підробленими документами. Проте завдання Кремля – не отримати задешево вугілля чи металургійну продукцію, а зменшити надходження до українського бюджету. На жаль, у нас забули, що війна – це, насамперед, протистояння економіки, а не лише бойові дії чи психологічний тиск.
Нагадаю, що блокаду колишні бійці «Донбасу» та «Айдару» оголошували з метою звільнення наших полонених. На жаль, жодних успіхів у цьому питанні немає, та й навряд чи можуть з’явитися: полонені та заручники давно стали розмінною картою у грі Кремля на Донбасі. Сподіватися на «милість Путіна» у цьому питанні марно.
Західні партнери України зустріли звістку РНБО про блокаду без ентузіазму. Для Франції та Німеччини конфлікт на Донбасі – це загроза стабільності на континенті, тому вони намагаються врегулювати його якнайшвидше. Заяви європейських дипломатів та урядовців свідчать – вони не проти зробити це й за рахунок України. Європейці розуміють – тепер, говорячи про Донбас, Москва апелюватиме до гуманізму.
Влада постаралася повернути ситуацію на власну користь, зробивши дії блокувальників беззмістовними. Президент заявив, що рахунок за блокаду виставить представникам «Самопомочі» та «Батьківщини». Це погана звістка для Садового, соратники якого блокадою намагалися відвернути увагу від тривалого скандалу із львівським сміттям. Тимошенко натомість вітає тих, хто припинив «торгівлю на крові».
У вирі політичних заяв головна інтрига полягає в тому, якими будуть економічні збитки від блокади та чи зможе Уряд ефективно їх компенсувати. Час для цього ще є, як і можливість зменшити залежність від антрациту, який в Україні видобувають лише на неконтрольованих територіях. Потрібні виважені й зрозумілі суспільству рішення та кристалізація національних інтересів.