Про фінансування Донецької облради.
Донецьким окружним адміністративним судом проголошено рішення, яким мені відмовлено у позові про скасування розпорядження від 22 грудня 2016 року N1171 «Про обласний бюджет на 2017 рік» в частині, яка передбачає фінансування Донецької обласної ради у 2017 році на суму 4108,5 тис. грн.
Повний текст судового рішення обіцяють 19 червня, подивимося, чим мотивує свою позицію суд.
Однак сьогодні я маю можливість опублікувати документи, якими своє право витрачати на чиновників Донецької обласної ради мільйони гривень платників податків пояснює сам пан Жебрівський.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб\’єкта владних повноважень обов\’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому кожен читач, за наявності часу та бажання, може сам оцінити, наскільки переконливо керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації П.І.Жебрівський довів своє право витрачати мільйони на таку важливу і надзвичайно корисну юридичну особу, якою зараз є Донецька обласна рада.
Звичайно, буде апеляція, де доводи пана Жебрівського і висновки суду докладно проаналізую.
Зараз лише декілька коротких коментарів стосовно нахабства і цинізму чиновників.
Зверніть увагу на заперечення стосовно того, що позивач, тобто я, не надав підтвердження, членом територіальної громади якого населеного пункту я є. Тобто, паспорт з Донецькою реєстрацією для пана Жебрівського не доказ. Чи він вважає, що для отримання права на оскарження його розпоряджень мені слід повернутися до окупованого Донецька?
Приємно, що пан Жебрівський і його консультанти згадали про дію закону у часі. Дійсно, відповідно до Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом\’якшують або скасовують відповідальність особи.
І дійсно, норму закону про припинення повноважень обласної ради у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації прийнято пізніше указу про утворення військово-цивільної адміністрації, що її очолює пан Жебрівський.
Але хіба ця норма не скасовує відповідальність конкретних осіб, а саме депутатів Донецької обласної ради, наприклад, відповідно до закону «Про запобігання корупції»?
І якщо повноваження Донецької обласної ради не припинено, то обласний бюджет мають право затверджувати і військово-цивільна адміністрація, і обласна рада?
Читачі можуть скласти власне враження, але на мою думку основний мотив, що міститься у запереченнях пана Жебрівського полягає в тому, що чиновники апарату Донецької обласної ради хочуть отримувати зарплату, а він за всяку ціну має їм ту заробітну плату коштом платників податків забезпечити. Бо то чиновники, а не прості громадяни. Вони мають право.
Бо продовжують здійсювати «організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне, забезпечення діяльності ради та її депутатів».
Цікаво, у чому полягає у теперішній час діяльність Донецької обласної ради?
Коли востаннє депутати Донецької обласної ради виокнували свій прямо передбачений законом обов\’язок брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів?
І чи не можна сказати, що Донецька обласна рада нічого корисного не робить, а тому нічого не робить корисного її апарат, але пан Жебрівський все одно готовий на те нічого витрачати мільйони гривень?
Хоча ні, до суду надійшли заперечення цілих двох депутатів Донецької обласної ради Токарського і Степанова. Почитайте, як плідно вони працюють. Хоча як на мене, 4 млн. гривень на забезпечення такої діяльності все ж забагато.