Просто я три роки не був у відпустці.
Сидів би й зараз у Києві, але син таки переконав. Тому я знову в своїй стихії — бюджетний відпочинок на власному авто в цікавих і недорогих закутках Європи. Зараз затрималися на трохи більше часу на самісінькому півдні Албанії в райському Ксамілі, а до того трохи помандрували по древніх сербських монастирях, горах Чорногорії та й по самій Албанії навертіли спіралей.
Каюся, у ці дні, коли весь час за кермом, не дуже й дізнавався про події на Батьківщині — не від з нехоті, часу й сил не вистачало (на своїй шкурі доводжу, що справжній відпочинок — це ще й важка праця). Завтра-післязавтра трохи почну відстежувати та про щось писати. А ще постараюся опублікувати трохи альбомів з тих чудових місць де ми побували. Бо на Балканах дійсно море вражаючих пам\’яток. Особливо, коли мандруєш слов\’янськими країнами, то пробиває: ось де справжні, близькі й споріднені брати-слов\’яни — стільки схожості в культурі, духовності, історії, навіть у нашій спільній безалаберності, що аж вражає. А той Мордор, що за Хутором Михайлівським — це вже щось неймовірно відмінне й чуже, нічого спільного — суща азіатчина.