Непоміченими описані події не залишаться.
Останнім часом у ЗМІ активно згадують олігарха й члена «Сім\’ї» часів Януковича Сергія Курченка, й російсько-українського бізнесмена Павла Фукса. Ім\’я останнього виникло у зв\’язку з тим, що один з акціонерів Москва-сіті простягає свої інтереси до нафтовидобувної галузі (компанія «Укрнафтобуріння») й банківської сфери (за повідомленням інсайдерів й низки ЗМІ, хоче придбати «Промінвестбанк»).
«Павло Фукс подав заявку на купівлю «Промінвестбанку» (ПІБ) в партнерстві з іншим бізнесменом – Максимом Микитасем, який є пропрезидентською креатурою», – поділився інформацією політолог Олексій Якубін. А журналіст Денис Казанський зазначає, що «за останні два роки компанія «Голден Деррік», яку контролює російський олігарх Павло Фукс, викупила кілька провідних українських газодобувних компаній. Й що ці компанії Фукс викупив у енергетичних фаворитів Віктора Януковича – Едуарда Ставицького і Юрія Бойка.
В НБУ можливість продажу ПІБ Фуксу спростовують. За словами заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, заявка бізнес-партнерів була відхилена ще влітку, наразі у якості покупця розглядається екс-власник ФК «Металіст» Олександр Ярославський. Але, схоже, участь Ярославського була не більше ніж спецоперацією «Прикриття» – власник ПІБ російський «Внешэкономбанк» спростував інформацію про перемовини з Ярославським. За наявною інформацією, не керівні посади в ПІБ вже заводять людей Фукса та Микитася. Про це, зокрема, повідомив економіст Борис Кушнірук.
Навіщо Фуксу ПІБ – окрема розмова. Достатньо сказати, що «Промінвестбанк» подав позови на «Укрзалізницю», вимагаючи стягнення 120 мільйонів доларів згідно кредитних угод між банком й залізницею. Поки що «Укрзалізниці» вдається їх не платити, захищаючись у судах. Але ж судова «фортуна» може змінитись після зміни власника, чи не так?
З ким має стосунки пан Фукс в українській політиці? Програма «Схеми» відстежила нічні вояжі згаданого бізнесмена до Адміністрації Президента й Міністерства Внутрішніх Справ, що може наштовхувати на думки про появу на бізнесовому й політичному олімпі ще одного впливового гравця. Адже великий бізнес у нас прив\’язаний до політики. А ось візити пана Фукса до міністерства Внутрішніх справ можуть бути пов\’язані з інформацією, оприлюдненою американським виданням «Вашингтон Таймс» (стаття автора Todd Wood від 6 грудня 2017 року у статті «Ukraine\’s political and economic death spiral»):
«В останні місяці російський (а тепер і український) бізнесмен на ім\’я Павло Фукс спровокував інтерес з боку західних ЗМІ у розслідуваннях проти себе з боку правоохоронних органів багатьох країн, в тому числі США». І ще один фрагмент:
«Можливо, найбільш хвилюючим аспектом тривалої політичної та економічної смертельної спіралі в Україні є подальший вплив колишнього режиму часів президентства Януковича, який вкрав мільярди українського народу. Ці гроші тепер безпечно перебувають в офшорних зонах. Український уряд, звичайно, намагається повернути ці активи. Проте, більш цікавим кроком є використання бандою Януковича, учасники якої втекли до Росії, кримінальних елементів в Україні для викупу стратегічних активів для подальшого посилення інтересів Москви та дестабілізації у Києві».
В матеріалі «WT» йдеться про те, що пан Фукс може бути пов\’язаним з кримінальними постатями та відмиванням активів Януковича в Україні.
Тим часом стало відомо, що пан Фукс офіційно став громадянином України й відмовився від російського паспорту. Принаймні, він про це сам сказав в ефірі програми «Схеми». Чи прорахували спецслужби існуючі ризики й зв\’язки пана Фукса в Москві? Чи не стане новий український олігарх джерелом впливу іноземних спецслужб й політиків на стратегічні сегменти української економіки? Такі, як Одеський припортовий завод, банківську систему й об\’єкти нафто-газовидобутку?
І тепер про міжнародний аспект. Стаття в американській пресі може свідчити, що непоміченими описані події в Україні не залишаться. Тему, очевидно, підхоплять й інші видання. І знаєте, чому? Тому що Сполучені Штати проголосили початок персональних санкцій проти представників російської влади та її бізнес-оточення. Закон вимагає від фінансової розвідки Сполучених Штатів надати інформацію про активи російських політиків та бізнесменів. Думаєте, фінансова розвідка не моніторить пресу? Або не має своєї власної інформації? Тож вся ця історія може мати продовження. Із долученням до цього процесу міжнародної організації ФАТФ, яка здійснює заходи з протидії відмиванню грошей у всьому світі. Погодьтеся, це буде не дуже приємно для України. І це – м\’яко кажучи.