» » Як заробітчани рятують економіку України
Раздел: Мнения  
0
Представитель Украины в Венецианской комиссии, кандидат юридических наук

Як заробітчани рятують економіку України

29-03-2018, 14:00
В Україні кількість трудових мігрантів збільшується.

На думку низки експертів, зупинити потік заробітчан практично неможливо. Адже це не лише чинник внутрішньої нестабільності, а й частина глобальних світових процесів. Проте на це явище можна подивитися з економічної точки зору.

Відомо, що мільйони наших співвітчизників найрізноманітніших професій заробляють в країнах ЄС у кілька разів більше ніж на Батьківщині.

Та й сам пошук праці останнім часом спростився. Варто лише глянути, скільки рекрутингових агенцій сьогодні працює в Україні. Вони пропонують не лише офіційне працевлаштування у тій же Польщі, Чехії, а й безкоштовне навчання для школярів, випускників навчальних закладів. Що завгодно, - аби лиш задіяти потенціал українських спеціалістів.

Охочих спробувати свої сили на чужині не бракує. Переважна більшість – молодь. Часто виїжджають на роботу сім’ями. В багатьох випадках - там і осідають.

Змінилась і географія трудової міграції. Якщо ще років 10 тому переважну більшість трудових мігрантів становили мешканці західної України, то сьогодні велика кількість потенційних працівників - з центральних та східних регіонів.

За словами заступника міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхоцького, обсяг перерахованих грошей українців з Польщі додому виріс в 2017-му році більш ніж в півтора рази, перевищивши 100 млрд грн.

«Якщо в 2016-му році українські робітники перерахували додому 8 млрд злотих, то останні дані нашого центрального банку показують, що в 2017-му році було перераховано вже 13 млрд злотих - це близько 100 млрд грн», - зазначає він.

Не буде перебільшенням стверджувати, що трудові мігранти можуть стати рятівниками українського фінансового сектора. Звісно, якщо для цього будуть створені насамперед законодавчі передумови.

Поки що до потенціалу трудової міграції влада не проявляє особливого зацікавлення. Ніхто достеменно навіть не знає, скільки саме наших громадян працює за кордоном. За приблизними оцінками – це від 2 до 8 млн.

Про заробітчан, вочевидь, згадують тільки тоді, коли в черговий раз хочуть обкласти податками їхні грошові перекази. Проте подібні спроби лише призведуть до відходу грошей у тінь.

Можливо, владі варто нарешті подумати не над тим, як людей податками дотискати, а як стимулювати інвестиції трудових мігрантів в економіку України?

Для цього потрібні зміни до чинного законодавства. Мета змін - створити такі умови, при яких гроші трудових мігрантів могли б нормально працювати в українській економіці.

Нагадаю, що у 2015-му році Верховна Рада ухвалила Закон України «Про зовнішню трудову міграцію» №761-19. Проте це доволі символічна ініціатива і спрямована насамперед на захист інтересів трудових мігрантів у країнах їхнього перебування (двосторонні угоди, офіційне працевлаштування, умови праці тощо).

Ст.14 «Реінтеграція в суспільство трудових мігрантів» містить перелік їхніх гарантій в Україні, але вона має занадто загальний характер.

Як юрист, я вважаю, що потрібен законопроект, який би був спрямований не лише в бік захисту прав українців за кордоном, а й на захист і розширення їхніх прав всередині держави. Перш за все - в сфері інвестування ними своїх заощаджень тут.

Ми всі розуміємо, що вимивання трудових ресурсів з України в довгостроковій перспективі призведе до погіршення демографічної ситуації та нестачі робочих рук.

Це та перспектива, якої, на жаль, украй складно уникнути. Тому важливо зараз скористатися тимчасовим «вікном можливостей», щоб змусити ці гроші працювати на вітчизняну економіку. Тут немає нічого нереального.

За даними МОМ, обсяг коштів, які українські мігранти переказують додому, вже в 2013-2014-х роках перевищив усі інвестиції іноземних компаній і допомогу міжнародних донорів разом узятих.

Без переказів Україна втратила б 7,1% економічного потенціалу, споживання скоротилося б на 18%, а доходи домогосподарств - на 14-21%.

При цьому тільки частина переказів проходить офіційно (системами міжнародних платежів, через банківські рахунки). Решта ж передаються самостійно або через посередників.

Звісно, легалізація 100% переказів є утопією. Однак законодавчо оформлене державне гарантування депозитних вкладів в держбанках могло б залучити у фінансову систему значні суми.

Надходження від трудових мігрантів мають очевидні переваги перед зовнішніми запозиченнями. І тут, я переконаний, зі мною погодяться експерти з економічних питань. Адже, на відміну від чергового кредиту МВФ, вони не вимагають ні сплати відсотків, ні виконання соціально-економічних вимог, ні підвищення й так драконівських комунальних тарифів.

Надходження від заробітчан є реальним припливом коштів. Крім того, вони можуть скеровуватись в малий і середній бізнес.

Наприклад, у те ж будівництво, туризм чи торгівлю.

За даними МОМ за 2016-й рік, 20% мігрантів висловлювали намір інвестувати в місцеві громади на Батьківщині. То чому ж, нарешті, не почути людей? Чому не зробити хоча б щось, аби спростити їхнє життя.

Переважна більшість коштів, які надходять з-за кордону, використовуються на проїдання (на оплату продуктів і споживчих товарів, а також на оплату комунальних тарифів, які зростають). А повинні бути інвестиційним ресурсом в малому бізнесі. Це можливо при розумній податковій політиці. От чому не передбачити ті ж податкові канікули для малого і середнього бізнесу, які відкриваються на інвестовані таким чином кошти? Це був би простий і дієвий механізм стимулювання економіки.

Польське рекрутингове агентство «Upper Job» підрахувало, що якщо раніше годинна ставка українського працівника коливалася на рівні 9-10 злотих, то влітку 2017-го року вона становила 14-25 злотих з тенденцією зростання. За інерцією вільні гроші відправляються в Україну.

Але польські підприємці докладають все більше зусиль для того, щоб ці кошти залишалися в Польщі.

За даними польського Головного управління статистики, в січні-вересні 2017-го року українці залишили в польських магазинах близько 2 млрд злотих.

Банки стимулюють відкриття рахунків, продавці споживчих товарів створюють продукти спеціально для українців (спеціальні пакети мобільного зв'язку, поштовий пакет «Україна плюс», курси водіння і пресу, знижки на навчання).

Українська держава і бізнес нічого подібного не пропонують. В законі №761-19 йдеться лише про перекази та оподаткування (ст.18-19), але також в занадто загальній формі. Про можливості та способи залучення цього величезного фінансового ресурсу не йдеться.

Загалом навички роботи в конкурентному європейському середовищі мігрантів повинні принести користь країні. Але для цього влада зобов'язана кардинально покращувати умови ведення бізнесу: прибирати бюрократичні бар'єри, знижувати рівень корупції і радикально скорочувати можливості чиновників впливати на бізнес.

А головне – показати своїм громадянам, що краще життя можливе і на рідній землі, що держава готова на законодавчому рівні підтримати їхні ідеї! Це можливо зробити. Було б бажання.

Джерело
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Загрузка...
29-03-2018, 14:00 » Автор: Владимир Пилипенко
загрузка...


Оставьте свой комментарий

Имя:*  
E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Введите код: *


наверх