hronika.info
Евгений Магда
Все статьи автора
Мнения

Геополітична мозаїка

Оточуючий нас світ залишається неспокійним.

Нещодавно у Вірменії було обрано президента Армена Саркісяна, який очолив країну на 7 років. У кавказькій реформі пройшла політична реформа, яка перетворила її на парламентсько-прем’єрську республіку, оскільки основні повноваження зосереджувалися в руках прем’єр-міністра. Ним став Серж Саргсян, який протягом 10 попередніх років очолював Вірменію та обіцяв не претендувати на посаду очільника уряду в разі проведення політичної реформи.

Порушення обіцянки не сподобалося багатьом громадянам Вірменії, які взяли участь у масових мирних протестах.

Хоча поліцейські затримали понад сотню протестувальників, ситуація не стала критичною. Попри провал переговорів між Сержем Саргсяном та лідером протестів, парламентарієм Ніколом Пашіняном (того можна назвати послідовним противником Саргсяна), ситуація у Вірменії не стала трагічною. 23 квітня Саргсян, визнавши власну помилку, подав у відставку, а Пашиняна було звільнено зі слідчого ізолятора.

Хоча громадяни Вірменії продемонстрували гідність та готовність до протестів заради дотримання демократичних цінностей, не поспішайте проводити аналогії між останніми подіями у Єревані та українською Революцією Гідності. І політична культурна, і економічна ситуація, і геополітичні обставини цих подій суттєво відрізняються. Варто розуміти, що всередині Вірменії (попри підписання у листопаді 2017 року Всеохоплюючої угоди між Вірменією та ЄС) немає антиросійських настроїв. Було б дивно на них очікувати за всією сукупністю подій після проголошення незалежності кавказької республіки та конфлікту у Нагірному Карабасі, де Кремль поєднує функції «чесного брокера» з продажом зброї одночасно Вірменії та Азербайджану.

Політична криза у Вірменії триватиме щонайменше до початку травня, коли парламент має затвердити кандидатуру нового міністра. Не варто при цьому забувати, що Республіканська партія, яку представляв Саргсян, не лише має більшість у Національних Зборах, але і фактично перебуває при владі від 2003 року. Ще один цікавий факт: вірмени неодноразово влаштовували акції протесту за роки незалежного розвитку, їх варто сприймати як елемент національної політичної культури.

Сусідня з Вірменією країна, яка перебуває з нею у стані замороженого конфлікту через конфлікт у Нагірному Карабасі, Азербайджан, опинилася минулого тижня в центрі уваги ПАРЄ. Доповідь спеціальної слідчої комісії приголомшила не лише численними фактами «ікорної дипломатії», але і причетністю колишніх та діючих високопосадовців Ради Європи до процесу створення позитивного образу Азербайджану, який, м’яко кажучи, не завжди відповідав реаліям. До речі, жоден український представник у ПАРЄ не фігурує у доповіді у негативному контексті. Але найцікавіше полягає у тому, що ПАРЄ виявилася не спроможною рішуче та показати корупціонерів у власних лавах. І цей факт лише засвідчує справедливість припущень про кризу всередині Ради Європи.

Втім, цю сесію ПАРЄ можна назвати доволі вдалою для України, адже на загальноєвропейському рівні визнано здійснення «ефективного контролю» Росією над окупованими територіями українського Донбасу, ухвалено резолюції про протидію російській пропаганді та гібридній війні. До речі, власний план боротьби з фейками оприлюднила і Європейська Комісія, тим самим визнаючи серйозність проблеми поширення недостовірної інформації на континенті.

Хоча у Страсбурзі для участі у черговому засіданні ad hoc комітету, який має обговорити шляхи нормалізації відносин Ради Європи з Росією побував скандальний член Державної Думи Леонід Слуцький. Втім, переговори не допомогли знайти спільну мову, а впливовий думець, якого низка журналісток звинувачувала у сексуальних домаганнях, наголосив, що Росії ніколи не виконуватиме резолюції ПАРЄ щодо України. Схоже, що шанси на повернення російської делегації стрімко тануть, а зусилля «путінферштеєрів» виявляються марними.

Емануель Макрон побував з державним візитом у Сполучених Штатах, де не лише демонстрував атмосферу довіри у відносинах з Дональдом Трампом, але і виступив у Конгресі, закликавши американських законодавців боротися з фейками. Ця сфера об’єднує США та Францію, адже сьогодні за океаном триває розслідування щодо російського втручання до перебігу останньої президентської кампанії, а президент Франції закликає ухвалити спеціальний закон про боротьбу з фейками.

Не менш цікавим є формат візиту в контексті того, що слідом за французьким президентом до Вашингтону прибула німецький канцлер Ангела Меркель. Візиту обох європейських політиків за океан передувала зустріч Меркель та Макрона у Берліні. Лідеи провідних країн Європейського Союзу анонсували на початок літа конкретні заходи щодо зміцнення його позицій, і ця тема виглядає актуальною на тлі планів Дональда Трампа «зробити Америку знову великою». Нагадаю, що у липні у Брюсселі відбудеться черговий саміт НАТО, під час якого обговорюватимуться проблеми трансатлантичної безпеки.

Генеральний прокурор Юрій Луценко побував у Брюсселі, де провів дискусію з місцевими парламентаріями та політичними експертами про перспективи боротьби з корупцією на тему «Чи може Україна перемогти у боротьбі з корупцією?». У цій темі існує чимало різних тлумачень та акцентів, проте очевидною лишається її важливість для порозуміння України.

Єврокомісар з питань сусідства Йоганес Ган запропонував Україні «Реформи заради інвестицій», пообіцявши виділення 50 мільйонів євро в разі ухвалення до літа рішення про незалежне регулювання в енергетиці, обрання бізнес-Омбудсмена та скасування е-декларування для членів антикорупційних НДО. Пропозиція виглядає цілком реалістичною, однак немає жодних гарантій, що Верховна Рада ефективно відреагує на неї, адже парламентарії повернуться до роботи у пленарному режимі лише 15 травня.

Попри це Україні необхідно реальними справами розширювати співпрацю з Європейським Союзом, демонструючи власну зацікавленість у здійсненні європейської інтеграції. Ніхто не пророкував, що цей процес буде легким та безболісним, тому він потребує напрацювання національних інтересів та спроможності здійснювати непопулярні кроки.

P.S. Нікол Пашінян 1 травня не був обраний прем\’єр-міністром Вірменії, проте зберігає високі шанси на обрання 8 травня.

Джерело

Рекомендуем прочитать

TikTok в США всё? Законопроект уже принят

OSHU

«Шляпа MAGA» и другие мифы: ИИ вводит в заблуждение избирателей

OSHU

Если вы ищете дешёвый дом на Гавайях, попробуйте лавовую зону

OSHU