Про головні події світу.
Вересень у Нью-Йорку вже традиційно – час зовнішньополітичних заяв з трибуни Генеральної Асамблеї ООН. Петро Порошенко закликав Об’єднані Нації ухвалити рішення про миротворчу місію на Донбасі, показавши проблему окупації території крізь призму доль громадян нашої держави. Президент України передав генеральному секретарю ООН Антоніу Гуттерішу дипломатичну ноту про припинення договору про дружбу та співробітництво з Росією і отримав від Курта Волкера копію Кримської декларації Державного департаменту. Не зайвим буде згадати і про участь Петра Порошенка у передачі двох патрульних катерів класу Island ВМС України.
Дональд Трамп виступив у ООН у власному репертуарі, милуючись власними успіхами та щедрою рукою роздаючи погрози багатьом (назва Росія, втім, не прозвучала). Еммануель Макрон хоче побачити світовий порядок з людським обличчям, очевидно, визнаючи смерть створеного після Другої світової війни світового порядку. Тереза Мей наголосила не необхідності відповідальності для порушників норм міжнародного права, а Анджей Дуда закликав світ дати відсіч агресії у Східній Європі. Сергій Лавров, який представляв Росію, обмежився підтримкою Мінських домовленостей та мантрою про готовність посилити СММ ОБСЄ на Донбасі охороною з «блакитних шоломів».
Росія тим часом все більше відчуває себе об’єктом гри британських спецслужб. Лицарів плаща та кинджалу з берегів туманного Альбіону всерйоз зачепили свавільні дії у Солсбері, і вони активно працюють у відповідь. Минулого тижня стало відомо, що причетний до отруєння Скрипалів «Руслан Боширов» насправді є Анатолієм Чепігою, полковником ГРУ РФ, нагородженим званням «Герой Росії» у 2014 році (вірогідно, за дії на території України). Спроби Кремля виправдатися виглядають, м’яко кажучи, непереконливо, тому пародія на бондіаду за участю російських розвідників триватиме.
Громадяни Македонії проголосували ногами на референдумі стосовно перейменування їхньої держави. Зміна назви на «Північну Македонію» у відповідності з досягнутою македонським та грецьким урядами домовленостями мала відкрити балканській країні шлях до НАТО та ЄС. Альянс під час саміту у Брюсселі навіть ухвалив відповідне рішення. Думаю, буде суттєвим спрощенням пояснювати ситуацію виключно російським впливом, попри його наявність у країні. Швидше мова йде про те, що Балкани залишаються м’яким підчерев’ям Європи, яке потребує до себе підвищеної уваги. Напруження у відносинах Сербії та Косова та парламентські вибори у Боснії та Герцеговині найближчої неділі це підтверджують.