Головні події світу.
Нідерланди розповіли про пригоди квартету російських розвідників на їх території. Сенат США визнав Голодомор геноцидом.
Вміння слухати опонента та прагнення до пошуку компромісів як елементи європейської політичної культури сьогодні, як на мене, грають поганий жарт з Європейським Союзом. У Кремлі добре усвідомлюють слабкі сторони ЄС та активно впливають на них, створюючи вогнища політичної турбулентності. Чого вартує практично одночасна констатація головою Ради ЄС Дональдом Туском наявності у Росії негативних намірів щодо ЄС та публічна відмова президента Європейської Комісії Жана-Клода Юнкера від загострення відносин з Кремлем. По суті, це не просто обмін думками євро-чиновників вищого рангу, а констатація розбіжностей у оцінці ситуації країн Центральної та Старої Європи. Євросоюз навряд чи буде спроможним сформувати консолідовану позицію щодо Росії, і та намагатиметься скористатися суперечностями для послаблення режиму санкцій.
Парламентські вибори у Латвії, хоча і принесли перше місце проросійській «Злагоді», навряд чи спричинять поворот балтійської республіки обличчям до Кремля, а спиною – до Брюсселя. Думаю, що у Латвії повториться сценарій 2014 року, коли партія Ніла Ушакова також фінішувала першою, проте не брала участі у формуванні правлячої коаліції. Схоже, історія повториться цього разу попри ребрендинг «злагідних».
Доволі несподівано розповіла про події піврічної давнини Голландія. Виявляється, спецслужби цієї країни ще у квітні 2018-го вислали за її межі чотирьох російських розвідників, які намагалися влаштувати кібератаку на сервери Організації з заборони хімічної зброї. Та, як відомо, проводила розслідування щодо її застосування військами Асада у Сирії та російськими кілерами у британському Солсбері. Цікаво, скільки ще сигналів подібного ґатунку має отримати Захід для усвідомлення небезпеки, яку випромінює режим Путіна? Зауважу, що один з висланих шпигунів намагався отримати доступ до даних про розслідування загибелі рейсу МН17 влітку 2014 року у небі над Донбасом.
Тим часом Сенат США одноголосно ухвалив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Боротьбу за ухвалення цього рішення українська влада розпочала ще за президентства Віктора Ющенка, проте політична кон’юнктура сприятливо склалася лише зараз. Резолюція Сенату завдяки авторитету американських законодавців може підштовхнути інші країни до аналогічних рішень.