Для цього чуда не потрібно.
У понеділок наші міжнародні партнери черговий раз вразили своєю беззубою страусиною реакцією. «Ситуація в Азовському морі — це конфлікт між Україною та Росією», «Ми не вважаємо, що через ці події потрібно вводити додаткові санкції проти Росії» — не повний перелік «найсильніших заяв» партнерів, більшість з яких зайняли вичікувально мовчазну позицію.
Однак вчора все змінилося. Скасування зустрічі Трампа з Путіним, заяви Німеччини та Британії щодо посилення санкцій проти Росії, Європейський суд з прав людини та Червоний Хрест вимагають надати доступ до наших моряків та негайно повернути човни Україні. Франція, Польща, Канада з іншими країнами та об’єднання розпочали нарешті тиск на Росію.
Яке диво дозволило за ці три дні поміняти позицію наших міжнародних партнерів?
Давайте розберемо по деталях події останніх днів. Вони мають стати практичним кейсом, як мають вести себе представники української влади та суспільства у кризових ситуаціях:
1. Понеділок — ухвалення воєнного стану. Цей крок в першу чергу був зроблений, як елемент тиску на наших міжнародних партнерів. І як показав подальший перебіг подій, це допомогло.
2. Вівторок — висадка «дипломатичного десанту» на чолі зі спікером Андрієм Парубієм у Брюсселі. Постійні переговори, консультації, тиск на партнерів.
3. Середа — візит прем\’єра до Німеччини і переговори з Меркель. У результаті отримали дві заяви-підтримки, в яких Меркель засудила дії Росії в Азовському морі та по «Північному потоку» – 2. Німеччина пообіцяла проконтролювати обіцянку Росії про збереження високого об’єму транспортування газу через Україну.
4. Починаючи з понеділка президент постійно обдзвонює лідерів G20 з проханням надати підтримку України.
5. Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони оперативно підготували весь пакет документів по інциденту. Він вже пішов у Міжнародний Гаагський трибунал та інші інстанції (чесно, не очікував такої прекрасної роботи з боку наших чиновників.)
6. Українська діаспора влаштувала низку акцій протесту перед державними установами з вимогою підтримати Україну (окрема подяка за Париж Alla Lazareva )
8. Безпрецедентна по мужності та героїзму поведінка наших моряків на судилищі в Керчі. Результат — симпатія всього світу на їхньому боці. А версія Пуйла про незаконні дії українських моряків – розсипається.
Жодного дива не відбулося. Результат став можливим завдяки об\’єднанню частини українських політиків у боротьбі на міжнародному фронті, активізація суспільства та мужність наших моряков на судилищі Мордору.
Тому давайте пам’ятати. Кожен раз, коли у кризових ситуаціях хочемо сподіватися на чудо — варто не чекати та панікувати, а просто якісно виконувати свою роботу. І все у нас вийде.