Президентські вибори є суттєвим подразником.
Офіційні російські особи вже встигли висловити своє ставлення. Я навмисне виношу за дужки заяви блазнів та осіб, що не перебувають на державній службі. Сергій Лавров ще у грудні 2018-го висловив сподівання, що до влади у Києві рано чи пізно прийдуть «адекватні люди». Дмітрій Медвєдєв, пригадавши, що він юрист за освітою, обурювався «жорстокою та брудною кампанією». Путін, як нескладно здогадатися, висловиться за підсумками першого туру. Хоча варто пригадати його нещодавню заяву в окупованому Криму, мовляв, з нинішнім українським керівництвом каші не звариш.
Рецепт «каші» видається дещо дивним, якщо врахувати, що над українськими кордонами постійно нависає багатотисячна броньована російська армада. Цей елемент психологічного тиску, за задумом Кремля, має компенсувати втрачені можливості безпосередньо впливати на перебіг виборів в Україні. На нинішні вибори – як президентські, так і парламентські – Росія впливатиме за допомогою посередників. Елементами впливу стали не лише різноманітні фейки та інформаційні маніпуляції, якими мало кого здивуєш. Певен, що цифра у 350 мільйонів доларів, які, за словами Єгора Божка, РФ виділила на вплив на українські вибори, розходиться по різних адресатах. Їм не потрібно давати клятву на крові, достатньо лише транслювати елементи проросійського наративу. Вони присутні і у програмах окремих кандидатів (готовність до прямих переговорів з терористами, відсутність згадок про Крим, готовність до нейтрального статусу), так і телевізійних програмах низки українських ТБ-каналів. Враження, якщо чесно, малоприємне.
Росія добре знає правила гри на українських виборах. Тому наявність «чорної готівки» як фактору впливу дозволяє не лише «корегувати» результати волевиявлення, але і дискредитувати самі вибори в очах цивілізованого світу. І я не візьмуся стверджувати, що для Росії сьогодні важливіше.
Думаю, що 31 березня та 21 квітня буде здійснено спроби зірвати голосування на низці дільниць. У різний спосіб, у різних куточках України, після чого ми станемо свідками потужної інформаційної атаки. Її мета – довести громадянам нашої держави, багато з яких не відкривали закон «Про вибори Президента України», не читали статтю 106 Конституції, яка визначає повноваження глави держави, що процедуру голосування зірвано, і винна у цьому влада. Заходу російські пропагандисти та ті, хто з ними співпрацює, постараються довести, що лише РФ спроможна відновити в Україні порядок. Грошей для просування відповідних сигналів не шкодуватимуть, адже безлад на виборах в Україні можна використати як каталізатор неспокою в Європі в контексті виборів до Європарламенту у травні.
Росія не має власного 100-відсоткового кандидата у президенти на виборах в Україні, реверанси перед нею з боку окремих претендентів – швидше елемент гри з їх боку. Проте у Кремлі добре пам’ятають, що зневіра громадян та делегітимізація можуть швидко перетворити диктатора на колос на глиняних ногах. Там готуються до осені, коли обиратимемо Верховну Раду, її прагнуть перетворити на модель керованого хаосу. Маємо пам’ятати і ми, що проведення демократичних та прозорих виборів президента нас наблизять до ЄС та НАТО куди сильніше за численні заяви політиків.