В які ігри грають українці

0
50

З повагою ставлюся до боротьби сексуальних меншин.

Не бачу нічого негативного в прайдах — хоча сам далекий від гей-культури. Для мене головне — толерантність суспільства, його готовність до поваги до особистості та її прав. Той, це ходить до церкви, має поважати того, хто ходить в мечеть. Віруюча людина повинна поважати агностика або атеїста. Представник сексуальної більшості має поважати представників меншості. Чоловік має поважати жінку. Колір шкіри, стать, національність, політичні переконання, сексуальна орієнтація, віра — не привід для конфронтації, а причина для радості. Радості людини, що народилася у настільки різноманітному світі. Світі, в якому один крок від життя до смерті і від любові до ненависті. Ось чому так важливо те, що переконує нас у важливості життя і любові. Ось чому так огидно те, що призводить до смерті і ненависті. Навіть коли це виправдовується інтересами держави, більшості, віри.

Але не менш огидний цинізм. Цинізм в якому ми живемо. А ще ми живемо у відсталому архаїчному суспільстві, яке тільки починає свою подорож в сучасність. І темпи його розвитку не змінять ніякі розпорядження, ніякі побажання наших друзів. Тільки відкритість і час.

Найпрудкіші з нас користуються цією архаїчністю, щоб заробляти гроші. Захист прав сексуальних меншин, боротьба «за здорову сім\’ю» — для багатьох лише привід для заробітку. Як для багатьох така ж можливість заробити — боротьба з корупцією, створення за гранти десятків законопроектів, які ніхто ніколи не прочитає, не те що проголосує, та й моя власна професія. На цьому тлі губляться ті чесні щирі люди, які хочуть справжніх змін.

В українському суспільстві ці люди — безнадійні маргінали. Їм немає місця ані на трибунах, ані на парадах, ані на амвонах, ані на екранах. Це — місця для циніків, які вірять тільки в наживу.

Всі прекрасно засвоїли правила гри. Одні захищаються — інші нападають. Одні грають в захисників геїв, інші — в правих радикалів. Правоохоронці роз\’єднують гравців, щоб не допустити провокацій. Влада все прекрасно розуміє, але повинна не допустити провокацій, щоб показати Заходу, яка вона цивілізована. І це ще добре — була б проросійська влада, розігрувала таку ж активність на захист «здорової сім\’ї», щоб отримати гроші в Росії. Але зараз — інший тренд, інша гра. Ліберальні журналісти напишуть статті на підтримку прайду, щоб показати, які вони сучасні. «Захисники скреп» розкажуть, як вони захищають релігійні та сімейні цінності. І ті, і інші вчора могли бути просто комсомольськими активістами і захищати зовсім інше, але тоді за це краще платили.

Коли все закінчиться, хтось із організаторів прайду піде обговорювати з ким-небудь з «захисників здорової сім\’ї», як боротися з корупцією — адже до наступного параду рік, а жити треба. Про хлопця-поліцейського, який може залишитися калікою в результаті їхньої гри або про покалічену масовку вони й не згадають — це просто обслуга тих, хто зрозумів, як треба жити. І це не образ. Я знаю цих людей, і багато хто з моїх читачів знає. Але ми так звикли жити в цьому цинізмі, так звикли обманювати самих себе і світ навкруги, що інакше вже не можемо.

Джерело

Загрузка...
загрузка...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь