Це сьогодні – абсолютний і беззаперечний факт.
Реформа ринку електроенергії відбулася. Конкуренція між постачальниками електроенергії як товару набирає обертів. Але говорять і пишуть про це мало. Та й це зрозуміло. Голодній кумі – вибори лише одні на умі. Але кандидати – від А до Я – у кращому випадку говорять про тарифи на газ. Про електроенергію практично ніхто не згадує.
І лише НКРЕКП стійко і систематично підбиває проміжні підсумки реформи.
За даними «регулятора» у січні 2019 року частка постачальників за вільними цінами в структурі продажу електроенергії склала 52% (обсяг продажів — 5,8 млрд кВт-год). До початку реформи частка таких постачальників становила 10%.
Але навіть така інформація видається сухою і нудною. «Де ж тут реформа?» — на цьому місці так і уявиш невдоволене обличчя виборця. Звичайно, краще леліяти і обожнювати свого внутрішнього «зе», «ю» чи «п», аніж переживати за реформу ринку електроенергії.
Насправді збільшення частки постачальників до 52% відбулося в основному за рахунок переходу великого і середнього бізнесу на роботу з постачальниками за вільними тарифами. Це є іще одним підтвердженням демонополізації в поставках електроенергії. Такі фактичні результати є свідченням успішної реалізації реформи. І те, що рівень розрахунків постачальників за вільними цінами у січні склав 99,8% — іще один аргумент.
Коли будуть сформовані остаточні дані за перший квартал 2019 року, то за попередніми підсумками частка постачальників за вільними цінами повинна суттєво зрости. Якщо за січень на роздрібному ринку з’явилося 302 компанії, то за станом на початок березня їх було близько 450.
Що це значить на практиці? Теоретична ідея реформи стає практикою — йде боротьба за споживача, щоб в подальшому заробляти в новій системі оптового ринку.
Водночас, на фоні просувань залишаються проблеми, які стосуються зі своєчасністю назначеного на 1 липня запуску оптового ринку. Одна із основних причин — невирішеність великої кількості організаційних питань, серед яких програмне обладнання для «Укренерго», навчання учасників ринку роботі в нових умовах, проблеми з системою комерційного обліку, майданчики для проведення торгів «добу наперед», відсутність розуміння вирішення проблеми неплатоспроможних споживачів. Вже зараз і влада, і виконавці реформи задаються питанням розробки юридичного механізму відстрочки імплементації реформи.
Сьогодні абсолютним і беззаперечним фактом є те, що координаційний центр із втілення реформи ринку електроенергії при Кабміні із завданнями не впорався. Координувати роботу по впровадженню реформи повинен був як мінімум віце-прем’єр, а ще краще прем’єр-міністр. Адже на даний момент у структурі уряду, інших владних органів дотичних до реформи, консультаційних або донорських центрів немає бажаючих взяти на себе відповідальність за частковий зрив підготовки реформи ринку електроенергії. Усі вони перекидають відповідальність, — як гарячу картоплю, — один на одного. А тим часом дорогоцінні хвилини спливають.