На початку цього року набула чинності економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка називається «Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі»
Чехія — п’ятий за обсягами експортер в Україну серед 28 членів ЄС та шостий імпортер її товарів. Тому важливо оцінити, який вплив матиме вільний товарообіг на розвиток обох економік.
Передусім наголосимо, що Європейський Союз для України (поряд із Російською Федерацією) є найбільшим партнером у комерції. Торгівля з ним становить третину всього її обороту. Україна — третя за масштабами (після Росії і Туреччини) держава, що межує з ЄС. Але вона пережила набагато глибшу трансформаційну кризу, ніж країни Центральної та Східної Європи, що ввійшли до Євросоюзу в 2004-му. Порівняно з 1991 роком у 1999-му ВВП України був нижчий приблизно на 60%. Світова економічна криза зачепила її експортні сектори набагато дужче, ніж інші країни ЄС, через помітне падіння попиту, зокрема, на кольорові метали та продукцію хімічної промисловості.
Виробництво в цих ключових галузях зменшилось аж на половину. Кризового 2009 року в Україні загальний рівень падіння сягнув аж 15% — втричі більшого показника, ніж у Чеській Республіці.
Від 1999-го, коли економіка України розвернулась у бік зростання, торговельні зв’язки з Чеською Республікою мали тенденцію до розвитку. Перервала цей процес економічна криза у 2009–2011 роках, одначе на 2012-й показники сягнули докризового рівня. За прогнозами Європейської комісії, європейські експортери в Україну заощадять на митних зборах €391 млн, а українські експортери в ЄС — приблизно €487 млн. Частка ЧР становить 5,2% загального експорту Євросоюзу до України, що в довгостроковій перспективі дасть змогу заощадити €20 млн. Хоча зекономити вдасться головним чином на витратах, пов’язаних із митними зборами включно з цілковитою ліквідацією потенційної корупції на кордонах, але передусім ідеться про гармонізацію та взаємне визнання національних стандартів і норм. Для чеських експортерів до України економія може становити приблизно €33 млн, а для українських до Чехії — приблизно €26 млн.
Офіційні прогнози Європейської комісії вказують на те, що імплементація домовленостей між Брюсселем та Києвом повинна підвищити національний дохід країни на €1,2 млрд щороку. Обсяг експорту з України до ЄС повинен збільшуватися на €1 млрд щороку, а найбільшу вигоду дістануть текстильна й харчова промисловість, виробництво олії та кольорових металів. Для чеської економіки угода матиме значення, зокрема, з огляду на зростання в довготерміновій перспективі ВВП на 0,05% (€75 млн) щороку, а також на те, що вона допоможе створити близько 1,7 тис. робочих місць. Але українська економіка досягне набагато кращих результатів. Для неї прогнозується тривале зростання ВВП на 5,3% та створення 800 тис. робочих місць.
Довгострокова мета угод про асоціацію — інтеграція країн, що їх підписують, у внутрішній ринок ЄС (найбільший у світі) як проміжний щабель перед вступом до спільноти. Такі самі домовленості, що мали досить сильну економічну частину, було укладено і з теперішніми членами Євросоюзу в Центральній та Східній Європі. Прага підписала такий документ у 1995-му, тобто за дев’ять років до офіційного вступу в ЄС.
Положення Угоди про асоціацію обов’язково спонукатимуть до реформ, спрямованих на допомогу Європейського Союзу та відкриття його ринку. Насамперед ідеться про зміни в державному врядуванні, у захисті споживачів, у промисловому та соціальному розвитку. Посилиться також підтримка в питаннях захисту довкілля, енергетики, транспорту. Угода акцентує на необхідності мати дієву правову державу, ринкову економіку, гарантувати права й свободи людини. Україна поступово змінюватиме свої закони, норми та постанови й створюватиме умови для адаптації ключових секторів до стандартів Євросоюзу.