Торгова війна Росії проти України розпочалася ще в 2012 році із заборони окремих видів української продукції, але систематичного і всеосяжного характеру набула після Революції Гідності, паралельно з військовою агресією РФ в Криму і на Донбасі
Використання Росією політики економічного тиску як методу гібридної війни стало одним із негативних чинників розвитку вітчизняної економіки протягом кількох останніх років. При цьому чи не найбільші зусилля Москва спрямувала на пригнічення стратегічної галузі національного господарства – аграрного сектору, який гарантує продовольчу безпеку України та приносить державі більше третини доходів від експорту.
Внаслідок деструктивної поведінки російської сторони, товарообіг аграрної продукції між Україною та РФ лише за 11 місяців минулого року зменшився на 70% порівняно з аналогічним періодом 2014 року, тобто більш як на $1 млрд. Зокрема, через обмежувальні заходи з боку обсяг експорту української агропродукції до Росії скоротився на 70,7% та склав $281,6 млн. Таким чином, станом на кінець минулого року частка експортованих до РФ сільськогосподарських товарів українського виробництва зменшилася до 2%.
Разом з тим, уряд Російської Федерації ухвалив рішення заборонити з 1 січня поточного року ввезення окремих видів сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства з України. Торговельне ембарго поширюється на м’ясо та м’ясопродукти, рибу, молочні продукти, овочі і фрукти, горіхи, вироби з борошна – товари, що складають майже половину (46%) експорту нашої сільгосппродукції до РФ. Однак у структурі загального експорту української аграрної продукції частка заборонених Росією товарів складає всього 1%. Відтак нескладні розрахунки показують, що наразі Україна постачає російському споживачу лише близько 1% експортованої продукції. Для цих товарів РФ застосовуватиме мита, узгоджені в рамках СОТ.
Попри намагання Росії завдати непоправної шкоди українським виробникам, недружній план Москви виявився провальним. Міністерство доклало максимум зусиль, аби допомогти вітчизняним аграріям освоїти нові ринки збуту своєї продукції та адаптуватися до нових умов. Диверсифікація ринків завдяки розширенню географії експорту дозволила агросектору України відносно безболісно перенести втрату не надто вибагливого російського споживача, який ніколи не мотивував наших виробників підвищувати стандарти якості своєї продукції. Відтепер одним з найбільших споживачів української агропродукції став Європейський Союз, частка якого за підсумками 11 місяців 2015 року в загальній структурі українського зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції складає 31,2%. Більше того, зі вступом в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня цього року прослідковується тенденція до інтенсифікації торговельних відносин між сторонами. Так, лише за тиждень нового року українським експортерам було видано майже тисячу сертифікатів, які дають право на експорт товарів до країн ЄС, що свідчить як про визнану якість українських товарів у Європі, так і про успішний старт ЗВТ. Слід зауважити, що МінАПК запровадило нові правила максимально спрощеної видачі сертифікатів, які нині можна отримати у короткий строк та безкоштовно.
Диверсифікація ринків завдяки розширенню географії експорту дозволила агросектору України відносно безболісно перенести втрату не надто вибагливого російського споживача, який ніколи не мотивував наших виробників підвищувати стандарти якості своєї продукції. Відтепер одним з найбільших споживачів української агропродукції став Європейський Союз, частка якого за підсумками 11 місяців 2015 року в загальній структурі українського зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції складає 31,2%. Більше того, зі вступом в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня цього року прослідковується тенденція до інтенсифікації торговельних відносин між сторонами. Так, лише за тиждень нового року українським експортерам було видано майже тисячу сертифікатів, які дають право на експорт товарів до країн ЄС, що свідчить як про визнану якість українських товарів у Європі, так і про успішний старт ЗВТ. Слід зауважити, що МінАПК запровадило нові правила максимально спрощеної видачі сертифікатів, які нині можна отримати у короткий строк та безкоштовно.
Сьогодні українські сільгоспвиробники загалом постачають свою продукцію в понад 190 країн світу, серед яких, крім Євросоюзу, також держави Азії та Африки. Зокрема, у 2015 році Україна відкрила ринки 9 країн для більш ніж 80 підприємств м’ясо-молочної галузі. Вітчизняні підприємства-виробники столових яєць отримали змогу постачати продукцію до Ізраїлю, ринки Саудівської Аравії та Єгипту відкрилися для української курятини, а Китаю – для виробників молочної продукції. Крім того, за підсумками успішного європейського аудиту 10 українських компаній-виробників молочної продукції отримали доступ до європейського ринку.
Без перебільшень можу сказати, що в нас є хороші перспективи для подальшого розширення торговельної співпраці з країнами Азії та Африки. Тільки за минулий рік Україні вдалося чуттєво збільшити свою присутність на ринку Китаю: ми стали головним постачальником до КНР кукурудзи та соняшникової олії. У перспективі – експорт соняшникового шроту, кондитерських виробів, вітчизняного вина та цукру. Спостерігається позивна динаміка у розвитку торговельних відносин і з країнами Африки. В 2015 році Україна значно збільшила експорт на африканський континент м\’яса, сирів та йогуртів, тваринного масла, овочів і продуктів їх переробки, кондитерських виробів, води, вина, тютюну. На порядку денному — створення ЗВТ з ECOWAS – країнами Західної Африки, що дозволить збільшити експорт вітчизняної продукції в декілька разів.