Біда, громадяни! Біда-упущєніє! 20 років була у нас неправильна Конституція!
Бо нестандартною українською мовою написана.
Чому думаєте, вирішили можновладці наші слова «правова допомога» на «професійна правнича допомога» замініти»?
Читаємо пояснювальну записку до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) «
Заміна терміна «правова допомога» на «правнича допомога» обумовлена стандартами української мови, які визначають, що прикметник, застосовуваний для позначення відповідного виду допомоги, походить від іменника, що позначає саму професію особи, яка надає таку допомогу. Іменником для позначення особи, яка надає послуги у сфері права (у юридичній сфері), є слово «правник». Отже, саме особи, що належать до правничої професії, надають професійну правничу допомогу.
Просто ціпенієш від знань і мудрості авторів. І від темноти-неосвіченості власної, а заодно всіх законодавців, що нестандартний термін «правова допомога» у Конституцію безсоромно запхали, а потім нашпигували тою «правовою допомогою» законодавство.
Один закон «Про безоплатну правову допомогу» чого вартий.
І у кожному буквально процесуальному кодексі:
Кримінальний процесуальний, стаття 20 – Забезпечення права на захист. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов\’язані роз\’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Цивільний процесуальний, стаття 12 – Право на правову допомогу.
Кодекс адміністративного судочинства, стаття 90 – Витрати на правову допомогу,
І так далі, і тому подібне.
А тут ще Конституційний суд України мінімум двічі зганьбився.
Тлумачив статтю 59 Конституції раз, тлумачив статтю 59 Конституції два,
А порушення стандартів української мови так і не розгледів.
Та перший шок від філологічної просуності реформаторів минає.
І починаєш думати, а чи дійсно оті стандарти української мови, які б вони не були, такі критично важливі?
Тим більше, що слово «правник», хоч воно таке модернове та симпатичне, все ж не єдине у цьому як його, синонімічному ряду. Будь-яка катедра то підтвердить. До того ж, в офіційних документах не надто уживане.
Маємо ось Класифікатор професій ДК 003:2010. Зауважте, нормативний документ із стандартизації.
Уявляєте, немає там правника. Юрист є, юрисконсульт є, адвокат є, а правника нема.
То чи варто заради слова, якого навіть у класіфікаторі немає, увесь масив законодавства догори дригом перевертати?
А може, стандарти и української мови – то прикриття?
А мета рокіровки слів — зробити неактуальними два рішення Конституцйіного суду України і позбавити кожного з нас конституційного права на правову допомогу?