Виявляється, держпідприємства в Україні – це такі корупційні «бермудські трикутники», де безслідно зникають не тільки мільйони гривень, але й – кораблі. І поки журналісти «не клюнуть», – міністри «не перехрестяться»
Після анексії Криму влада зуміла зберегти під українським прапором два потужні риболовецькі судна вартістю у 15 мільйонів доларів. Але, як виявилося, тільки для того, щоб нажитися на цьому, а народові завдати мільйонні збитки – до 600 тисяч «зелених» щороку.
Минулої пятниці, в ефірі Шустер LIVE екс-директор ДП «Сервіс» заявив про кричущі корупційні схеми у Держрибагенстві.
Річ в тім, що мова йде не про про якісь човники, а про справжні плавучі заводи 1990 року випуску із вилову та переробки риби у заморожений стан, консерви, напівфабрикати. Наголошу, що йдеться про судна, які ще (дивом!!!) залишалися у державній власності та перебували на балансі ДП «Сервіс», де з працівників є лише директор, який у потрібну мить ставить потрібні підписи.
Саме через оперативну перереєстрацію адреси підприємства з Севастополя на Київ у 2014 році кораблі вдалося зберегти під українським прапором.
Утім на цьому позитив закінчується, а починається «детектив» у вигляді грандіозної корупційної схеми, яка стартувала понад 10 років тому, і була вправно підхоплена уже нинішніми урядовцями.
Ще у 2004 році обидва судна віддали в оренду за заниженою ставкою фрахтувальній компанії на Кіпрі, після чого кораблі займалися виловом риби біля берегів Нової Зеландії. Водночас ДП «Сервіс» не отримувало від цього ані копійки, адже всі кошти надходили на рахунок погашення незрозумілого з юридичної точки зору кредиту фрахтувальнику, начебто за ремонт суден. Чому незрозумілого?
Якщо є договір про оренду майна із зарубіжною країною, то кошти (а це валюта) мають надходити орендодавцю у повному обсязі. З них сплачуються податки. І лише потім, певний відсоток з цих грошей іде на погашення кредиту.
Тож, з правової точки зору, бачимо, що відбувалося банальне ухилення від сплати податків. До речі, ще один цікавий момент – жодних документів, які б обґрунтовували умови договору у 2004 році, не збереглося.
Як же відреагували в Уряді на сумнівну оборудку із державною власністю? Замість того, щоб зупинити її, спочатку, у 2014 році, пролонгували Договір оренди, а торік, восени, було підписано Додаткову угоду до Договору, умови якої мене просто шокували своєю злочинною невідповідністю інтересам України.
Поясню по пунктах:
— Попри те, що орендну ставку у порівнянні з початковими умовами, підняли, вона і далі суттєво занижена. Кошти і надалі «гасять» кредит, а Україна втрачає 600 тисяч доларів щороку імовірного прибутку. Для розуміння, за ці кошти можна придбати 12-15 квартир для військових – причому не у «хрущовках» чи колишніх гуртожитках, а у сучасних новобудовах.
— На весь термін оренди українська сторона зобов\’язується зняти судна з реєстру і надати відповідні підтверджувальні довідки. Фактично це вивід двох кораблів (нагадаю, їхвартість 15 мільйонів доларів) з України.
— У випадку, якщо хтось вирішить повернути кораблі в Україну, у дію вступить спеціальний пункт договору: «Дозвіл на зміну прапора є безвідкличним і повинен діяти до закінчення договору» (а один із кораблів уже ходить під новозеландським прапором).
— Орендар може здавати судна в суборенду без узгодження з власником, не повідомляючи про ціну. Відтак кораблі змінюють не тільки прапор, а й реального власника.
— Є ймовірність «лазівки» із вічними кредитами на ремонт. Згідно з новими пунктами, фрахтувальник повинен ремонтувати судно за свій рахунок. Та якщо він не може замінити застаріле обладнання самостійно, то звертається до судновласника (тобто України), який зобов\’язаний за три місяці провести оновлення. Наприклад, купити цю послугу у третьої сторони (а це уже варіант «фіктивних заборгованостей», через які, до речі, з 1991 року країна втратила понад 90% свого океанського флоту). Якщо ж Україна відмовиться виконувати цей пункт, договір буде розірвано в односторонньому порядку. Тобто, якщо кіпріоти «вб\’ють» ключові агрегати кораблів – це винятково наш головний біль.
— Угода діє до 1 листопада 2025 року. Відтак, якщо судна колись і повернуться в Україну, то хіба, щоб піти на брухт. Їхня ринкова вартість із 15 мільйонів дорівнюватиме нулю.
— Усі спори вирішуються за законодавством Кіпру.
— З боку кіпрської компанії угоду підписав Панайотіс Неоклеус, син Андреаса Неоклеуса, який був, до речі, керуючим кіпрськими офшорами Петра Порошенка. І син, і батько з 14 жовтня 2015 року у розшуку Інтерполу за спробу рейдерського захоплення елітного житлового комплексу у Підмосков\’ї.
Коротке резюме: на прикладі одного ДП маємо сумнівну угоду зі сумнівною компанією, якій Уряд (чи не за «благословення» Гаранта?) по суті «подарував» дорогезні риболовецькі судна, адже зараз Україна фактично більше не має жодних прав як на самі кораблі, так і на прибуток, котрий вони приносять.
Окремо наголошу, що підписанню цієї Додаткової Угоди передували аж сім міжвідомчих нарад за участі представників Мінагрополітики, Мін\’юсту, Мінінфраструктури, МВС, СБУ, МЗС, Фонду держмайна та Держморрічінспекції, незалежних юридичних компаній. Усі вони дали «добро», на відвертий грабунок державного майна.
А про те, що нинішні чиновники дуже не хотіли втрачати «годівницю», яка живила і їхніх попередників, свідчить ще один факт. Вкрай невигідну Додаткову угоду мав завізувати директор ДП «Сервіс». Задля потрібного підпису на посаду призначили Андрія Пелюховського. Коли ж той відмовився візувати документ, директором призначили іншу особу. Пелюховського ж при цьому навіть не звільнили, бо, вочевидь, часу на «дотримання трудового законодавства» не вистачало: договір оренди закінчувався через два тижні.
Цей випадок – черговий аргумент, чому ми з колегами із «Народного контролю» так наполягаємо на незалежному аудиті держпідприємств під час звіту Уряду.
Відтак я вже звернувся у Державну аудиторську службу щодо перевірки діяльності ДП «Сервіс», у ДФС – щодо ймовірної несплати податків, та до НАБУ – з вимогою розслідувати відверто протиправні дії чиновників.
Адже допоки бодай одна справа щодо фактів корупції на держпідприємствах не буде доведена до суду і кілька чиновників не опиняться за ґратами, і країні не будуть повернуті вкрадені у неї гроші – то державу і надалі безсовісно грабуватимуть.