Останнім часом термін «технократ» активно вживається на адресу групи українських урядовців, які не були раніше політиками, проте наразі прийшли в політику для виконання роботи й імплементації бачення майбутнього України. Кожен технократ часто працює всупереч системі, яка ще остаточно не трансформувалася в якісно новий механізм
На основі власного досвіду і світосприйняття я вирішила виділити основні принципи позиції урядовця-технократа, які відрізняють його від решти чиновників. Я не претендую на те, що цей перелік є вичерпним. Навпаки, даним текстом я хочу розпочати дискусію з цього приводу.
Отже, 10 заповідей технократа в українській владі:
1. Технократ — це не політик. Це спеціаліст, який максимально ефективно виконує свою роботу в межах наданих йому повноважень. Технократ не грається в політику, він використовує її для вирішення державних завдань. Політика, як правило, заважає технократу працювати, адже його цілі і цілі, яких намагаються досягнути учасники політичного процесу часто кардинально відрізняються.
2. Технократ не хапається і не відповідає за все на світі. Як і кожний професіонал, він є ефективним лише в своїй певній сфері. Звуження зони роботи й, відповідно, напрямків роботи дає можливість державі отримати від такого спеціаліста найвищий рівень ефективності. Це також унеможливлює розмиття відповідальності й перенесення зобов’язань за власні помилки на “попередників”, чим часто “грішать” українські політики.
3. Ідеальний результат для технократа — це налагоджена і запущена система, яка не потребує його втручання. Він вважає, що чиновник має бути максимально усунутий від державного управління, регуляторних та дозвільних процесів. Він розуміє, що така система виглядає фантастичною сьогодні, але за умови наполегливої праці та реформ – може стати реальністю завтра.
4. Мінімізація людського фактору в державному управлінні — це основна передумова очищення від корупції. Коли державою створені умови за яких вкрасти неможливо — красти не зможуть. Звідси “любов” технократа до дерегуляції, автоматичних інтелектуальних систем, електронної демократії тощо.
5. Технократ постійно навчається. Він слідкує за всіма актуальними й новітніми розробками, технологіями, практиками і вивчає інновації сучасного світу. Він розуміє, що для того, щоб Україна стала ефективною державою, потрібно використовувати найсучасніші підходи, які тільки-но з\’являються у світі.
6. Технократ — досконально знає свій напрямок роботи і щиро любить свою Батьківщину. Він бачить і хороше, і погане. Він сприймає процеси такими, як вони є: без “рожевих окуляр” тотальних перемог і “чорних окуляр” постійних зрад. Технократ розуміє, що просте мавпування іноземного досвіду не призведе до позитивних результатів. Новітні практики в поєднанні з розумінням української реальності — основа для успішних і дієвих реформ.
7. Технократ працює прозоро і в постійному контакті з суспільством. Він в online режимі інформує про свою роботу і готовий до критики. В той же час, він не є популістом.
8. Технократ вдячний за поради фахівців, максимально дослухається до них, але аналізує кожну з них і моделює можливі наслідки. Він не буде виконувати неефективні або навіть шкідливі поради, від кого б вони не надходили, навіть якщо радять із чистим серцем.
9. Технократ знає, що немає незамінних спеціалістів. Однак, він виступає проти неефективного марнування кадрів. Він знає, що для того щоб зробити певний обсяг роботи або провести реформу, потрібен час. Тому його дратують намагання перервати робочий процес через політичні забаганки.
10. Технократ не живе від виборів до виборів. Він не підганяє реформи і робочі моменти під виборчий цикл, автоматично роблячи ці процеси заручниками передвиборчого популізму. Він використовує стратегічні програми для дійсно якісного і довготривалого розвитку.