Хотів написати дещо про Каська. Але маю ще пару інших справ, а потім їду якраз на цю тему до Єгора Чечеринди на 24 канал. Там ще буде хтось із Самопомочі й з громадської антикорупційної організації, очолюваної Шабуніним, але не він сам. Початок о 19.30.
Після того ще постараюся заскочити в спортзал — потягати залізяччя. Пізніше вечором, якщо не матиму чогось терміновішого, то напишу деякі свої думки якраз щодо всього цього. А може ще й зараз трохи встигну.
Я колись на Каська ще трохи сподівався (це десь від часу приходу Сакварелідзе, коли й Касько, який уже давно пасивно сидів у ГПУ, трохи активізувався), але все це вже дуже давно розвіялося.
Хто дивився наш ефір з Карлом Волохом на Еспресо десь тиждень тому, той бачив, що це була єдина тема, де ми були одностайні: Касько — велике розчарування. Він від весни 2014-го зам. Генпрокурора (призначений Мохніцьким). Від початку курував міжнародний сектор (у цій сфері працює ще з 2002 року), повернення незаконно вивезених коштів, антикорупційний блок тощо.
Він нічого не зробив по гарячих слідах при Мохніцькому, нічого не робив при Яремі, трохи зміг себе реалізувати при Шокіні, але нічого не довів до кінця. Ще з березня 2015 року Касько очолює створену розпорядженням Президента Міжвідомчу робочу групу з координації повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України (тобто, він був і залишається самостійною процесуально та головною в країні персоною в цій абсолютно проваленій справі). Гучна справа «діамантових прокурорів», від початку перебувала під його куруванням. Він мав певні перешкоди через першого зама Гузиря, але тоді Порошенко чітко висловив підтримку Каську й Сакварелідзе, а Гузир мусив піти у відставку. Думаю, що заслуга в започаткуванні цієї справи все ж більше на честі Сакварелідзе. Касько курував слідство — і зараз справа може розвалитися в суді через погану підготовку, за що активно хапається захист.
А тепер Касько з точністю до дрібниць повторює всі дії Абромавічуса. Доки не прозвучали звинувачення в бездіяльності, обоє подали заяви про відставку й виголосили гучні звинувачення.
Абромавічус у передчутті дуже негативних висновків у ході звіту уряду, а Касько напередодні можливих розмінів у великій політиці, коли посаду може покинути Шокін, але оцінку будуть давати всьому керівництву. Тут більш-менш впевнено може почувати себе хіба Сакварелідзе. А Каську, як і Абромавічусу: піти з ганьбою, чи самостійно зіскочити й оголосити всю критику помстою за принциповість — це ж безальтернативний вибір. Ну, власне, майже все основне, що хотів, і так написав.
Єдине питання, в якому ресторані та з ким напередодні вечеряв пан Касько?.. І в чиєму виборчому списку він може появитися у випадку дострокових виборів.