Деякі заяви прем\’єра звучать непереконливо.
Другий тиждень поспіль не встигаю вимкнути телевізор після Голосу країни і слухаю прем\’єр-міністра. Фальшивить.
Це якщо одним словом.
А якщо докладніше, то минулого тижня він намагався переконати (себе?). що вирішив практично усі проблеми, і кращого за нього не може бути.
Цього тижня тисне, що він хоч і не ідеальний, але безальтернативний і його підтримують іноземні партнери (у цьому ж статусі у нас ще Мінські домовленості).
Хтось би показав Арсенію Петровичу карту Києва: там від Кабміну до Ради і адміністрації президента можна дійти пішки або докрикнути з вікна. Тому через телевізор закликати усіх до відповідальності і спільної роботи — навряд чи переконливо. Непереконливо звучить і заява, що він за крісло не тримається.
І вже зовсім парадоксальною виглядає заява, що вибори нічого не вирішують (від прем\’єра, призначеного демократично обраним парламентом).
Єдине, що не викликає сумніву — це заява, що за симпатіями співгромадян він не ганявся. Дивно, іноземним партнерам подобається, а співгромадянам — ні. Може тому співгромадяни довго Арсенія
Петровича посадою не обтяжуватимуть?