Парламент дискредитує себе, затягуючи вирішення кризи.
«Ми, група громадських експертів, які разом з представниками влади та міжнародними партнерами беремо постійну участь у розробці, сприянні та контролю якості впровадженню ключових системних реформ, черговий раз відзначаємо зупинку та нерішучість дій провідних політиків та керівників країни, дій, необхідних для ефективного подолання урядово-парламентської кризи. З неофіційних джерел лунають різні прізвища кандидатур на посади в уряді та пропозиції різних підходів формування Кабінету міністрів України. Обрана тактика кулуарного пошуку шляхів розв\’язання кризи, яка має своїм джерелом високий рівень закритості прийняття державних рішень, свідчить, що влада так і не навчилася розмовляти з суспільством відкрито», – початок заяви експертів реформ, яку сьогодні мають озвучити в Українському кризовому медіа-центрі о 13.00 представники Реанімаційного Пакету Реформ, МБФ «Відродження», Центру економічних стратегій, Центру політико-правових реформ, Центру політичних студій та аналітики.
На жаль, найбільше в цьому плані втрачає саме парламент. Бо саме він у парламентсько-президентській країні є структурою, як призначає та відставляє уряд. А недовідставлений уряд, недорозвалена коаліція «Європейська Україна» явно не дає можливості ефективно працювати.
Та навіть в таких умовах парламент може суттєво вплинути на просування реформ – всі необхідні матеріали для цього, як то кажуть, на столі. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ пропонують зосередитися на таких напрямках:
1. Прозора процедура призначення нового Генерального прокурора України. Бо відставити Шокіна це півсправи. Нам не потрібен черговий бездільний в критичних напрямках і політично залежний Шокін, нам потрібен професійний, незалежний, впливовий очільник однієї з ключових інституцій сфери юстиції. І це цілком можна зробити – була б політична воля.
2. Підтримати правки Президента щодо законопроекту 3755 про електронне декларування. Так, ці правки піднімають кримінальну відповідальність, яка відповідно до них настає з суми понад 10 тис. євро, але вони гарантують виконання вимоги Плану візової лібералізації і впроваджують справді розширене електронне декларування, а не його імітацію.
3. Провести в четвер День економічного розвитку, відповідно до пропозицій Міністерства економічного розвитку та торгівлі. У нас економіка завжди заручниця політики, дуже важливо зломати цю негативну тенденцю.
4. Розглянути вдосконалення захисту прав ув’язнених (2708) та запровадити процедуру перегляду неправомірних вироків (2033а). У країні, яка захоплюється геройством Надії Савченко не має бути місця каральному правосуддю, особливо коли його здійснювали за часів тоталітаризму.
5. Розпочати реформу парламентаризму в напрямку підвищення її ефективності та відповідальності народних депутатів законопроектами 1591 (відкритість комітетів) та 1895 (антикопкодавство).
6. Останнє, але тим менш чи не найважливіше – нарешті розпочати реформу Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (2966). Щоб мати змогу адекватно пояснити чому у нас такі тарифи, а не інші, перш за все потрібно мати достатньо незалежний професійний орган їх формування. Без законодавчої бази це робити не реально.
Звісно, шанси втілення всіх цих пропозицій невеликі. Особливо, якщо займатися не роботою в залі, а кулуарщиною. Та від того яку тактику обере парламент, він увійде в історію як ефективний, або такий як всі.