Чому держава не піклується про своїх героїв

Родичі загиблих мають принаймні на пенсію.

15 березня минуло два роки, як було знайдене тіло вбитого російськими окупантами та кримськими заколотниками кримськотатарського та українського патріота Решата Маметова.

3 березня 2014 року о 7:30 Решат вийшов з дому з наміром піти у військкомат через оголошену часткову мобілізацію та записатися до лав добровольців. Пізніше з\’ясувалося, що він брав участь у мирному протесті проти окупації Криму російськими військами на Площі Леніна, звідки троє заколотників з так званих «загонів самооборони Криму» повели його у невідомому напрямку. Після того, як знайшли тіло, на ньому були численні сліди катування, голову було обв\’язано скотчем, а поряд з ним лежали наручники.

Сиротами лишилися троє дітей.

Подвиг Решата Аметова як аргумент був наведений у виступі Президента України 18 вересня 2014 року на засіданні Конгресу США…

І що?

Повторюю – сиротами лишилися троє дітей, дружина. Держава Україна про них попіклувалася?

В держави України є спеціальний орден для таких випадків – Орден Героїв Небесної Сотні – родичі героя, що загинув, мають принаймні право на пенсію – чи то діти, чи дружина.

І вже не в ордені суть, а в допомозі.

І що? А нічого…

Це про пам\’ять і вдячність…

Не пам\’ятаю, хто це бив себе в груди – ми своїх не забуваємо…

Джерело

Похожие статьи

Почему инвестиции в «однушки» – это стабильный и надежный выбор

Король Карл III и наследие колониального прошлого

Австралия снижает возраст уголовной ответственности