Чому СБУ досі не повернула вкрадені картини

Два відомства просто подякували одне одному.

Щоб мене не занадто оскаржували у манії переслідування та занадто односторонньому баченні проблеми, одразу обумовлю, що не лише підступи ФСБ та ГРУ постійно зривають всі наші плани. Їх саботує наша глибока, практично нутряна невіра в Україну. Ну і, звичайно, наша захланність, корумпованість. І навіть тупість. Так-так – саме вона. Бо інакше оцінити результати виборів міського голови Кривого Рогу з результатом за 70% за колишнього регіонала, даруйте, не можу. І це після 20 тисяч вбитих (бо не менше! І не треба брехати самим собі) та 100+ вбитих холоднокровно вбитих на Майдані! Вибачте за суб\’єктивізм.

Та повернімось до спецслужб. Але наших. Через півтора тижня після вікопомного референдуму у Нідерландах щодо ратифікації угоди про асоційований статус України з ЄС наші спецслужби, героїчна Служба безпеки України, тріумфально витягли зі своїх запасників дві чи три украдені ще 2005 року у фризькому місті Горн картини.

У передчутті, що референдум наближається, ще влітку минулого року представники музею раптом за помахом чарівної палички проснулися з десятилітнього летаргічного сну й заявили, що картини – начебто в руках батальйону ОУН, який вимагає грошей за їхнє повернення. Не в 2006 чи 2011 році – а саме напередодні референдум. Випадково, звичайно… Ну і почалося – «в руках ОУН», «ні не в руках ОУН», знайшли – чи не знайшли. І неважливо – «а чи був хлопчик».

У не менш проникливих нідерландських мізках зафіксувався ланцюжок – злодії – націоналісти – Україна. Чого і мали добитися «таваріщі» з Луб\’янки. Але на моє глибоке переконання – не тільки. Боюсь, що і з вулиці Володимирської у місті Києві. «Ми займалися розшуком цих картин приблизно чотири місяці. Робота велася одночасно в десяти регіонах України. Карту зниклих в Голландії картин розігрували дуже багато осіб з політичних кіл різних країн, у тому числі і росіяни», – радісно рапортує голова СБУ Василь Грицак. А далі найкумедніше: Спочатку правоохоронці встановили місцезнаходження двох картин, викрадених з музею.

Витвори мистецтва були знайдені СБУ ще за тиждень (!) до проведення в Нідерландах референдуму за підтримки асоціації Україна-ЄС. За словами голови СБУ, оприлюднення цієї інформації могло вплинути на результати голосування, але зірвати продовження операції. Ну, звичайно, – операція СБУ важливіша, ніж якась там асоціація України та ЄС! І другий прикол – ще дві картини СБУ знайшла безпосередньо у день проведення брифінгу. Отак акурат під час брифінгу – взяли і знайшли. Але акурат через дев\’ять днів після того, як голландці послали під три чорти і ЄС, і Україну. Ну от чотири місяці займалися, займалися, і нарешті «досягли результату». Отакий от «рояль у кущах». Залишається тільки запитати – якого результату досягли.

І вишенька на торт: «Дякую СБУ і голові Василеві Грицаку за чотири знайдені картини з Нідерландів. Україна виконала обіцянку – ретельно шукала і знайшла перші картини», – щиросердно подякував міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Якийсь цирк. Таким чином, спільними зусиллями «посприявши» прийняттю позитивного рішенця для України на тому горезвісному референдумі, два відомства весело дякують одне одному! Може й шампанського випили б, чи що…

Це, звичайно, чистий збіг, що картини не віддали до референдуму. Так само, як і те, що «під брифінг» знайшли ще дві картини. Та не про Грицака мова. А про саму систему. І не лише систему, реліктом якої є так звана «наша» Служба безпеки України, – реліктом ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ. Це лише приклад того, скільки інструментарію Путін має не те що в Голландії, а в тих органах, що мають забезпечувати ефективність та інтереси української держави.

Так само, як і не про Клімкіна, який якось невідомо звідки засвітився на небосхилі української дипломатії. Ну, буває. Ну, талант. Про це свідчить і наш президент, який тільки його й бачить на цій посаді. Мова йде про його відомство.

Разом з тим це так само і про прокуратуру, яка люто відбивається від найменших спроб зазіхнути на її корупційну вертикаль.

Так само і про судову систему, яка спустила в унітаз навіть натяки на люстрацію.

Так само ми 25 років – чверть століття мордувалися з доблесною совєтською міліцією. І програли. Ситуацію частково врятувало тільки те, що в чистому полі, на чистому місці почали з нуля будувати лишень маленький фрагмент правоохоронної системи – патрульну поліцію. І то – одразу ж в неї почалася закладка путінської агентури. На даний момент виявили лише одиноких аферистів з числа тупоголових сепарів. Це одиночки. Агентура проявиться тоді, коли отримає відповідного наказу.

Те саме і серед вищого офіцерства у всіх так званих силових органах.

Скажете, що картини це справді співпадіння? А вся ця історія з ЛГБТ-парадом у Львові напередодні того ж референдуму теж співпадіння? І не про намір його провести мова. А про те, як його «розрулили» наші браві спецслужби. Чи, може, в них немає аналітиків і вони так і не допетрали, що тут йдеться не про права ЛГБТ-спільноти? Що це пряме торпедування референдуму в Нідерландах? Чи, може, не змогли своїми заходами розвести ЛГБТ-парад і референдум. Та демонструйте до упаду – але після референдуму… Так ні ж – акурат напередодні.

От хоч вбий – а має бути напередодні. Чи, може, наш президент не вирахував, про що йдеться? Може, не дав команди? От такий він недалекий. То тоді постає питання, а як розв\’язували це питання і хто? Знову винних немає. Так само, як і з картинами. І знову відрапортували, що бруківка у Львові не пошкоджена. Але це після того, як забезпечили Путіну «картінку»…

Ідіотизм нашої держави може проявити себе ще й тим, що героям, які, переконаний, давно знали, де ці нещасні картини, ще й по медальці видадуть з господарської частини. Ні – не з господарської частини ФСБ, а СБУ. Так само, як і за «розрулення» проблеми з ЛГБТ-парадом.

Хоча… Чому б і не зі складу ФСБ… Не одного ж виявили зрадника. Он у Криму – просто повально одні зрадники. Тому немає чого загортати у папірчики. Якщо колись можна було підозрювати, що в таких структурах кожен другий на службі деінде, тільки не в держави України, то тепер закрадається думка, що кожен перший. Скажете параноя? Ну-ну…

Хоча я не відкидаю і іншого варіанту – простої глупоти всього цього провідного та чиновницького класу України. Ми завжди підозрюємо, що вони такі підступні та підлі. Що вони на службі в ФСБ, що вони все розплановують, що на різних щаблях своїх постсталінських структур вони блокують будь-які, хай навіть випадкові рішення поодиноких та притомних проукраїнських діячів. Можливо ми про них занадто добре думаємо? А вони можуть виявитися просто звичайними дурнями, звичайними нездарами та ідіотами… Мали ж ми президента-ідіота… І одного просто дурня… Отож, вибір мають.

Але що робити? Що робити з тими гадючими кублами, якими є і судова система, і прокурорська система, і спеціальні служби, і так далі.?

Не буду прикидатися, що знаю.

Хоча є кілька прикладів чи технологій.

А на закінчення таке: Як повідомляє СБУ, за крадіжкою стоїть міжнаціональне кримінальне угруповання, до якого входять вихідці з Донбасу.

Хто б сумнівався… Відомство обіцяє продовжити розшук. Як то кажуть, «ждітє»…

Джерело