Про закриті конкурси та шалені зарплати.
За «зачиненими дверима» державних нафтогазових гігантів залишається чимало таємниць. І платять за ці «секрети» зі своїх власних кишень прості українці. Адже «утримання» держпідприємств газового сектору частково закладене у тарифи на газ і тепло.
Після чергового підвищення тарифів, як народний депутат, вирішив поцікавитися, у скільки ж обходиться споживачам газу безбідне життя керівництва таких компаній як «Нафтогаз», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування». Та, як виявилося, зарплати керівників держпідприємств – це велика таємниця і конфіденційна інформація.
Наразі відповідь маю лише від НАК «Нафтогаз». В їхньому листі вказано (а також оприлюдненій на сайті підприємства декларації про доходи А. Коболєва) – оплата праці дев\’ятьох представників керівного складу компанії обійшлась бюджету у майже 8 млн. грн. на рік (ідеться про 2015-й, коли діяли обмеження на надбавки та премії).
В «Укртрансгазі» та «Укргазвидобуванні» надавати інформацію про зарплати керівництва взагалі відмовляються. При цьому посилаються на рішення КСУ, що майновий стан особи – конфіденційна інформація, та на норми законів «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» (детальніше тут)
Проте, даючи такі відповіді, представники компаній, вочевидь, не беруть до уваги той факт, що вони – працівники підприємств, що належать державі. Адже засновником обох компаній є «Нафтогаз», а засновник «Нафтогазу», нагадаю, – держава. І хоча форма управління цими компаніями «публічне акціонерне товариство», вони не перестають через це належати державі. Відтак повинні звітувати перед суспільством про отримані з бюджету кошти, в тому числі свої зарплати.
Окрім того, обрахування заробітної платні працівникам «Укртрансгазу», «Укргазвидобування» встановлюється Постановою КМУ (навіть якщо виплачується вона з власних рахунків, це все одно витрачання бюджетних коштів). А у Законі «Про доступ до публічної інформації» чітко написано про заборону обмежувати доступ до інформацію щодо розпорядження бюджетними коштами.
Відтак, я уже підготував депутатський запит, який має бути оголошений вже у цю п\’ятницю. Про подальші результати цієї справи обов\’язково проінформую згодом.
Наразі ж хочу звернути увагу на ще один важливий момент – як призначалися керівники цих підприємств.
Виявляється, щоб обрати «топ-менеджмент» газових держпідприємств, відкритий конкурс НЕ потрібен.
І хоча нещодавно керівник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко на моє пряме запитання, чи був він призначений по конкурсу, відповів ствердно, від «Нафтогазу» на моє звернення з цим же питанням я отримав геть іншу відповідь.
Виявляється, рівно рік тому Уряд (тоді ще під керівництвом А. Яценюка) вніс зміни до своєї ж Постанови N777. Відповідно до цих змін, керівників таких підприємств як «Укртрансгаз», «Укргазвидобування» можна призначати не за результатами відкритого конкурсу, а за «внутрішніми оціночними процедурами».
Дійсно, навіщо публічна конкуренція при обрані керівника держаної газовидобувної компанії, коли можна тихо призначити кого потрібно?!
Ця історія – ще один доказ необхідності повноцінного аудиту діяльності Уряду Яценюка та ревізії роботи всіх держпідприємств, а особливо газового сектору. І як би не опиралися цьому вже «нові схемщики», рано чи пізно їм всім за свої зловживання таки доведеться відповідати: і перед законом, і перед людьми.