Про легендарних українців сучасної України

Незалежна Україна має бути відділена від України радянської.

Тема легендарних українців виникла в переддень 25-літнього ювілею України, яка ще не вмерла: бореться за революцію, воює і сподівається на перемогу.

Багато моїх колег не люблять весь цей холдинг «Вєсті», і я довго не ходив на їх радіопередачі. Але от від походу на тему про легендарних українців в переддень 25-ліття незалежної України втриматися не міг. 17-го січня 2016 року програма за моєї участі вийшла двомовна, і ведучий був коректний. Більше б таких програм на радіо «Вєсті».

Перелік легендарних українців, які пропонує для голосування радіо «Вєсті» ви зможете знайте на їх сайті в спецпроекті «Лучшие за 25 лет независимости» у відповідному розділі «Легендарная личность»: Богдан Ступка, Ліна Костенко, Микола Амосов, Валерій Лобановський, Борис Патон, Софія Ротару.

Розмова з ведучим одразу ж почалася з визначення критеріїв, за якими слід визначати легендарних українців незалежної України. Головна проблема, яка одразу ж була означена, – чи впливає на створену кандидатом досягнення-легенду його подальша діяльність, яка іноді створює контрлегенду чи негативну легенду.

Інакше кажучи – чи впливає на легенду вченого-інженера Бориса Патона його легенда Президента Академії Наук України? Моє винятково суб\’єктивне ставлення: впливає негативно з огляду на його позицію нездатності до реформ української науки і блокування приходу тих, хто здатен.

Подібно ж і Ліна Костенко. Від того, хто був здатен на геніальний твір, що створив легенду, очікують і в майбутньому лише геніальних творів. Просто талановиті чи професійні твори в майбутньому ідуть на шкоду легенді минулого.

Отже є легенди, тобто події чи твори, завдяки яким створюється легенда певної особи, і є контрлегенди, які створює та ж сама особа і які можуть мати інший, іноді протилежний, спотворюючий, применшуючий чи спрощуючий контекст по відношенню до легенди.

Винятки теж бувають: коли людина переключається на інший вид діяльності, то це може і не зашкодити її основній легендарній діяльності. Хабарницитво Френсиса Бекона ніяк не зашкодило його твору «Новий органон», що став провісником наукової легенди. Але от колаборація Мартіна Хайдегера з нацистським режимом шкодила і шкодить його філософії з легендарним твором «Буття та час».

Тобто моя позиція – контрлегенда, якщо вона доведена фактоологічно, не є індиферентною до легенд. Контрлегенда впливає на легенду. Суддею впливу контрлегенди на легенду є суспільство в часовій дистанції. Якщо позитивна пам\’ять про легенду в історії переважає пам\’ять про контрлегенду, то легенда домінує, переважає і стає основною. Але буває і навпаки.

Подальша радіопрограма дозволила мені відрефлексувати і сам підхід проекту.

Я вважаю, що прихована мета цього проекту – інтегрувати контекст історичної пам\’яті радянської України в контекст незалежної України через особистісний вимір визначення кращих. Тобто оцінка осіб спецпроекту радіо «Вєсті» занурена в спробу архаїзаціє свідомості українців через її совєтізацію.

На мій погляд, в оцінці легенд незалежна Україна має бути жорстко відділена від України радянської. Легендарність не має бути обернена винятково в минуле. Легендарність має бути обернена в майбутнє так само потужно, як і в минуле. Планка, яку мав би піднімати незалежно-український проект особистих легенд, це запропонувати критерії майбутнього бачення України.

Наостанок радіопередачі я спробував запропонувати ці критерії для новонародженої, тобто саме незалежної, України. Зараз я можу ці критерії виділити і сформулювати.

1) Фактологічність. Сучасні легенди в високоннективному і інформативному світі не можуть дозволити собі бути малодостовірними. Тому захоплення минулим на основі малодостовірних фактів (чим власне і є легенда) має бути достовірно підтвердженим в інформаційному просторі фактами.

2) Бездоганність, відсутність в легенді потужних контрлегенд. Подальша діяльність легендарної особи не має применшувати її значення в сфері діяльності, де власне і була створена легенда. Небездоганність легенди погана для її майбутнього.

3) Сучасна легенда незалежної України, яка інтегрується у світ самостійно, повинна мати світовий контекст. Легенди для внутрішнього використання вже не є достатньо потужними, щоб залишатися легендами в сучасному світі.

4) Відомість в широких колах, а не у вузьких колах (бо світові кола теж бувають вузькими).

5) Сучасна легенда незалежної України має в часі починатися з 1991 року, тобто легендарна діяльність претендента має починатися після 1991 року. Легенди, що сягають корінням в СРСР, не мають бути легендами незалежної України.

Відтак за цими критеріями жодна з запропонованих радіо «Вєсті» осіб не може бути легендарною особою саме незалежної України. Україну взагалі ці особи можуть представляти, але незалежну Україну не можуть.

Якщо ж спробувати навскидку за цими критеріями запропонувати легендарних українців, то їх буде не так вже і багато: брати Клички (як боксери, а не як політики), Руслана (як переможниця «Євробачення», а не як політик), Андрій Шевченко (як футболіст, а не політик чи громадський діяч), Тимошенко (як політик, а не як бізнесмен) і можливо навіть Порошенко як власник «Рошен» (а не як олігарх чи політик).

Всі вони небездоганні. Але, на мій погляд, вони найбільше відповідають запропонованим критеріям. Майбуть варто було б окремо зробити проект легендарних українців незалежної України і провести інше голосування, ніж радіо «Вєсті».

Незалежна Україна варта того, щоб знати сучасних легендарних українців, бо 25 років це саме той час, коли легенди вже встигають відбутися.

Джерело

Похожие статьи

Инсценированные покушения: как разные люди приходят к одинаковым выводам

Золотая середина: почему двухкомнатная квартира — лучший выбор для молодой семьи?

Верховный суд США разрешил городам запрещать лагеря бездомных на улицах