Особливо це стосується ПАРЄ.
Ольга Айвазовська, яку я поважаю за гострий розум, висловилась, що ми маємо використовувати всі можливості для захисту своїх інтересів.
Але, друзі, вихід з ПАРЄ – це і є використання можливостей України для того, щоб пояснити європейцям необхідність послідовності у захисті прав людини.
Санкції проти російської делегації були накладені якраз через порушення прав людини з боку російської влади на окупованих територіях.
Хіба в цьому питанні щось змінилося? Вже немає фактів тортур заручників на Донбасі? Їх не примушують працювати, як рабів? Кримські татари отримали повний спокій в Криму?
Тоді яка ж причина скасування санкцій? Володимир Ар\’єв влучно називає це «ікорною дипломатією», прямо натякаючи на корупцію.
На мій погляд, компроміс із хижаком має полягати в клітці, яка ізолює російського звіра від цивілізованого світу. Рано або пізно на Москву доведеться надіти намордник. Ще 100 років тому у Європі це розуміли
P.S.
Колись у 1995 році ми поїхали записувати наше ток-шоу «П\’ятий кут» з російськими політиками. Одним із них був Александр Руцкой. У нас була частина програми, яку ми назвали Детектор, де на короткі питання треба було давати відповіді по-можливості «так» або «ні». Тоді ж, у кабінеті Руцкого, де ми облаштували імпровізовану студію відбувся діалог:
— Вы можете себе представить медведя в клетке? – запитав я.
— Да, – відповів Руцкой
— Чем питается этот медведь? – поцікавився Піховшек
— Наверняка мясом с кровью, – насторожено відповів Руцкой
— А из какого металла марки Дженерал Моторз или Криворожь Сталь должна быть сделана эта клетка для вашего медведя? – продовжив я.
— Ну ты вообще…! – гаркнув Руцкой, кинувши в мене папку з паперами, що лежала в нього на столі.