Але не хоче відповідати за свої дії.
У далекому 1992 році в кабінет начальника МРЕВ міста Мерефи Харківської області зайшов чоловік у формі полковника міліції, показав документ помічника міністра внутрішніх справ Василишина — Ляшка Олега Валерійовича.
Після чого викликав нещасного капітана Дмитрієва, замдиректора станції Колотуху, директора станції Сищенка, пояснив, що у нього в кабінеті стоять у черзі генерали, а вони сміють спізнюватися на розмову з такою особою.
У результаті полковницького наганяю цей новий «ревізор» отримав безкоштовно автомобіль «Волгу» ГАЗ-31029, номер двигуна 0056722. Безкоштовно капітан Дмитрієв перегнав її до Києва, де була двокімнатна квартира 22-річного полковника міліції. Але жадібність підвела цього ревізора, тому що в жовтні він знову приїхав в Мерефу. І знову вимагав «Волгу», але вже кольору слонової кістки. І тут його і взяли на гарячому.
9 грудня 1994 року суд визнав Ляшка винним у розкраданні державного майна, присвоєнні влади, підробці документів. Йому світило 10 років, але отримав лише шість. Пізніше суд пом\’якшив статтю на шахрайство.
За амністією Олег Валерійович вийшов з Ізяславської колонії і зайнявся політикою. Став писати опозиційні речі, працювати в «Батьківщині». Він був і є аферистом, був і є артистом. На сьогодні цей артистизм валить країну, він проводить корупцію.
Ляшко бере в рот багато гучних слів, але не відповідає за свої дії. Треба відповідати за свої слова і свої вчинки, пане Ляшко.