Для людей чи олігархів?
Щоб підвищити зарплати на експортоутворюючих підприємствах, де працюють майже 5 млн. українців, треба законодавчо змусити їхніх власників підвищити зарплатню відповідно до вартості продукції.
Підвищення зарплат аж на 200 гривень при прогнозованому курсі 30 гривень за долар, 52 млрд. – на «компенсації» газовим монополістам та розпродаж держмайна на 171 млрд. – все це реалії презентованого Урядом «чесного бюджету».
Після оприлюднення Проекту бюджету-2017, перше ключове завдання – «вичистити» з документу традиційні корупційні рядки. Адже, навіть поверхневий аналіз показав, наприклад, що у наступному році нам пропонують витратити 2 млн. грн. на… «Нацагентство з питань підготовки до Євро-2012».
В той час, як у Франції вже чемпіонат відгримів, нам і далі пропонують оплачувати роботу цього Нацагенства. Нагадаю, що цей рядок знаходили прямо в залі при розгляді бюджетів на 2015 та 2016 роки. Чому вона зберігається у кошторисі на 2017 рік – питання до «фахового менеджменту» виконавчої влади.
Друге важливе для аналізу питання – фінансування цільових програм. На них щороку виділяються мільйони гривень, а потім ці гроші використовують не за призначенням, або «списують» через фіктивних підрядників за кілька днів до завершення бюджетного року.
Як приклад – фінансування програми протезування бійців АТО закордоном. Два роки поспіль на це виділяли по 150 мільйонів гривень, але у підсумку у 2015 році протези за програмою отримали лише 11 із 150 осіб. А цьогоріч Мінсоцполітики взагалі заявило, що у черзі на протезування нема жодної людини. Тож питання: якщо немає черги – куди йдуть гроші? Адекватної відповіді уже рік не можуть отримати від чиновників ані депутати, ані журналісти (детальніше про це у розслідуванні «Народної прокуратури»).
Теж стосується Програми забезпечення житлом військовослужбовців, на котру виділялось кількасот мільйонів. На жаль, вона реалізовувалася таким чином, що квартири отримували «паркетні генерали», а не безпосередні учасники АТО (через що військовою прокуратурою навіть було порушено кримінальну справу, але традиційно до судових вироків так і не дійшло).
Ще одна сфера для аналізу – субвенції місцевим бюджетам. Це традиційна корупційна складова кожного бюджету, адже саме через ці субвенції часто закладаються гроші «потрібним» депутатам для «засівання» округів. І таким чином «сплачується» за їхні голоси, потрібні для затвердження документу.
Тепер, щодо загального змісту документу — балансу дохідної та видаткової частини бюджету.
В умовах, коли головним завданням влади має бути подолання бідності, питанням номер один стає підняття зарплат.
Що ми бачимо у пропозиціях Мінфіну? Пропонується підвищити зарплати бюджетникам на 7-10%. На практиці це означатиме, що на руки люди будуть отримувати аж на 150-250 грн більше.
Очевидно, що така «прибавка» не покриє навіть прогнозованого рівня інфляції. Адже долар Мінфін закладає по 27 грн., а значить реально рахує його щонайменше по 30 грн. (зазвичай при розрахунку бюджету показник курсу валют береться на кілька пунктів вищій, ніж показується).
Ще одне питання до видаткової частини – це 52 (!) млрд. на субсидії. Виходить, що суму, яка дорівнює 10% цьогорічного бюджету, нам знову пропонують віддати монополістам: олігархам – власникам газових підприємств.
І, закладаючи у видаткову частину бюджету 790 млрд. грн., урядовці не дають відповідь на питання – ЗВІДКИ брати гроші на її покриття?
Складається враження, що всі видатки уряд планує перекривати двома шляхами – кредитами МВФ та тотальною приватизацією. Замість того, щоб стимулювати внутрішнього інвестора, детінізувати зарплати та призначати на ДП адекватний менеджмент (відповідно до ухваленого нами Закону про держслужбу).
У підсумку ми отримуємо абсолютну не збалансованість бюджетних видатків та надходжень, а відтак ризикуємо загнати країну у ще більшу прірву.
І першопричина такого стану речей лишається незмінна – влада не хоче йти на конфлікт з олігархами. Вочевидь, керівництву країни більш цікаво із ними ділити награбоване, ніж змушувати їх наповнювати казну.