Обговорюючи законопроект N 4303.
«… моя страна ушла на войну и я не смог ее остановить…
моя страна сошла с ума и я ничем не могу помочь…
не надо нимбы и крылья растить – надо просто не быть г..вном»
Це до обговорення законопроекту Миколи Княжицького N4303. Його ідею я підтримую повністю, але пропоную зробити висновки з провалу голосування і намітити авторам «домашню роботу»:
1. Треба провести громадські слухання, щоб роз\’яснити колегам суть проекту.
2. Можливо треба змінити деякі норми для тих артистів, які уникають політики – це їхнє право. Вони не підтримали напад на нашу країну, значить вони можуть не писати й про засудження.
3. Макаревич, або Шевчук чи Ахеджакова такі письмові засудження писати не повинні – вони і так про засудження нападу на Україну говорили і продовжують говорити в Росії, не зважаючи на шалений тиск з боку рашистів. Вони і без закону мають совість і честь.
Щодо інших російських артистів (включно з Наташою Корольовою) хай їдуть в… Крим. Для них там безпечніше.
Зрештою під новою назвою на новій сесії у лютому цей проект треба приймати, якщо автори зроблять домашню роботу.