Мається на увазі резолюція щодо прав людини в Криму.
До кожної з країн треба ставитися по-різному. Ось наприклад Білорусь, Казахстан, Вірменія та інші союзники Росії. Ці держави зв»язані з Росією формальними союзницькими узами, а окрім того — залежні від неї. Ці країни слід вважати офіційно ворожими державами, які проводять зовнішню, а ще важливіше — оборонну політику щодо України у фарватері побажань і доручень Кремля. Треба розуміти, що ці держави є загрозою територіальній цілісності та суверенітету України практично в тій же мірі, що і РФ.
Далі є група країн, яким значно легше прийняти буси від посла Росії, ніж знайти на карті Україну, чи зрозуміти, чому наша держава воює зі значно більшою за себе державою. Це країни, які (великою мірою, як і наша держава) не навчились проводити зовнішню політику на основі цінностей і принципів. Думка цих держав не суть важлива. Відмова цих держав підтримати територіальну цілісність України може бути підставою як розірвати з ними дипвідносини, так і взагалі нічого не робити (заморозити контакти на невизначений час — життя штука складна, і вони колись до нас ще прийдуть. Щонайменше за підтримкою десь в ООН).
Але особисто для мене справжнім розчаруванням стала двічі поспіль проявлена Азербайджаном неспроможність проголосувати. Ми країни — стратегічні партнери (колись були). Україна принципово і непорушно виступає на стороні Азербайджану в конфлікті в Нагірному Карабасі. Позиція Азербайджану — ніж в спину. Ну, що ж буває, що нафта б»є в голову. Не Азербайджану єдиному. Думаю, Україні варто повністю переглянути політику щодо цієї держави. Хоча я розумію, що причина не лише в заграваннях Азербайджану з Росією, але і в тому, що в галузі прав людини до Азербайджану є дуже багато претензій.
Між іншим, той факт, що Україну підтримали усі без винятку європейці і США, окрім того, що дуже приємно (і майже переконаний далось українській дипломатії зовсім не автоматично), великою мірою є причиною, чому країни Африки, Азії і Латинської Америки або утримались, або не голосували, або проголосували проти. Так, це правда — США і ЄС нині мають не надто хорошу репутацію, чим і користується, як правило Росія, пояснюючи, що «українське питання» — «происки американского империализма.» Чому ми не можемо нічого протиставити? Бус на усіх не вистачає.