Тези сильного українця.
1. Чи можлива критика політики Ізраїлю, щоб тебе не назвали антисемітом і не приписали підтримку Холокосту? Чому взагалі виникає таке питання? Чи не тому, що останнім часом Ізраїль спричинився до пропаганди на основі віктимізації як способу міжнародного тиску? Якщо Росія використовує віктимізацію щодо програшу у Третій світовій (Холодній) війні, то Ізраїль використовує (разом з Польщею) віктимізацію щодо програшу у Другій світовій війні.
2. Ізраїль здійснює алармістську сек\’юритизацію всіх міжнародних аспектів державної політики, тобто перетворює всі міжнародні питання на питання власної безпеки. Це може спрацьовувати іноді, але не це може працювати на постійній основі.
3. Президент Ізраїлю Реувен Рівлін та більш відомий прем\’єр-міністр Біньямін Нетаньягу зрадили все, що так талановито будував Шимон Перес. Нинішня політика Ізраїлю це шлях в нікуди, це відсутність довгострокової стратегії в міжнародних питаннях.
4. Сьогодні закладається основа осі Вашингтон Трампа – Москва Путіна – Тель-Авів Рівліна-Нетаньягу. Це майбутній союз держав, які будуть знищувати міжнародне право і будуть намагатися стати основними вигодоотримувачами міжнародного хаосу.
5. Ізраїль проводить відверто проросійську та антиукраїнську політику. Свідчення цього зібрані в статті Тараса Чорновола. Ізраїль – недоброзичливець України, хоча поки що і не ворог, як Росія.
6. Уважно вчитайтеся в слова Нетаньягу: «… в світі поважають сильні країни, які наполягають на своєму, і не поважають слабких, які плазують і покірно схиляють голову…» Надання переваги праву сили («в світі поважають сильні країни») перед силою права (несприйняття резолюції Радбезу ООН і шантаж країн, що голосували за неї) це фашизація політики. Тобто Ізраїль не просто відстоює власний інтерес, він не просто стверджує як принцип право сили, він ще і шантажує країни, які обстоюють силу права. Ізраїль досі вважає, що він особливий, і що звичайні міжнародні правила не для нього.
7. Як могла вляпатися в фашизм країна, яка найбільше потерпіла від нього? З дуже простої причини – ми всі пасивно спостерігали як гіперідентичність євреїв на основі віктимізації питань історії та алармістської сек\’юритизації міжнародної політики все більше і більше душили мудрість, логіку та здоровий глузд, притаманні цьому народові.
8. Досі ми не зупиняли агресивну політику Ізраїлю, поважаючи його право на компенсацію наслідків геноциду в Другій світовій війні і породжених нею знущань та поневірянь євреїв. Ми мовчали і досі намагаємося мовчати в усіх питаннях щодо Ізраїлю, бо не дай Бог нас звинуватять в антисемітизмі. Така політика терпимості світу щодо Ізраїлю була глибоко помилковою, бо Ізраїль вирішив, що весь світ тепер навічно винен цій країні і все має їй пробачати. Але це не так. Ізраїль відмовляється застосовувати до себе ті ж норми, що застосовує до інших. І це велика світова проблема.
9. Історична травма Другої світової війни для Ізраїлю виявилася такою ж небезпечною, як і схожа історична травма в Третій світовій (Холодній) війні для Росії. Ці дві країни, які спричинились до фашизації у власній політиці, однаково звинувачують у фашизмі Україну, яка потерпіла від Другої світової війни не менше Ізраїлю, а у Третій світовій війні не менше Росії. Агресивна віктимізація історії нікуди не веде – на всякі закиди Ізраїлю щодо того, що українці вбивали євреїв як колаборанти німецьких націонал-соціалістів, українці можуть відповісти, що євреї здійснювали геноцид українців в Голодорі-33 на боці комуно-соціалістів СРСР, в чому їх роль була значно помітніша, ніж українців у раніше згадуваних діях.
10. На відміну від Польщі та Ізраїлю Україна потерпіла від Другої світової війни не тільки від націонал-соціалізму та фашизму Німеччини, а також і від комуно-соціалізму СРСР. Польща хоча б зберегла державну незалежність після Другої світової війни. А Ізраїль отримав шанс на створення своєї держави. Україна ж залишилася під окупацією Росії в складі СРСР. Однак в цьому сенсі зараз важливо для України не тільки не вдатися до віктимізаціії своєї історії, як це робить Ізраїль та Польща, але і утриматися від сек\’юритизації своєї міжнародної політики. Тільки така стратегічна і далекоглядна політика може вберегти Україну від вторинної (за прикладом Росії) архаїзації, яка зараз відбувається в Польщі, та загрожує розпочатися в Ізраїлі.
11. Потрібно перестати носитися з Ізраїлем, як з писаною торбою. В жодному разі Україні не потрібно піддаватися на шантаж Ізраїлю. Єдиний спосіб спасіння від тієї небезпеки, яку зараз створює для себе і для світу Ізраїль, це дуже жорстко відповісти на їх істерику з приводу резолюції Радбезу ООН. Потрібно прямо і відкрито виступити проти фашизації ізраїльської політики. Потрібно експертним і аргументованим чином довести всю безперспективність для Ізраїлю політики віктимізації історії та алармістської сек\’юритизації міжнародних відносин. Сила України у жорсткій мудрості, а не у небажанні зіпсувати відносини з країною, що ігнорує міжнародне право.
12. Світові потрібен демократичний Ізраїль, що поважає міжнародне право. Агресивний і заснований на праві сили Ізраїль світові не потрібен.