По Святах Україна дізналася про чергову провокацію.
Під час Свят сплюндровано меморіальний знак на місці загибелі польського населення в часи Другої світової війни у вже не існуючому загубленому у снігах та лісах місці, де було село Гута Пеняцька на Львівщині.
І нарешті і Україна, і Польща навчилися адекватно реагувати на ці провокації, яким вже немає числа. Спочатку всі ми розгублювалися, але тепер вже всі остаточно зрозуміли, що це російські спецоперації і елементи гібридної війни. Росія перенесла свої бойові дії, а саме такими і є ці спецоперації на всю територію України, і навіть Польщі та інших країн. Чого варті всі ці провокації з неначе б то згвалтованою дівчинкою Лізою у Німеччині, з потоками біженців гнаних Путіним з Алеппо і т.д.
Тому особлива блискавична реакція не лише державних, але й місцевих влад на ці дії.
З огляду на це пропоную блог голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, що був розміщений на ZAXID.NET, який вичерпно окреслив суть цього інциденту:
«Про акт вандалізму, який днями трапився у Гуті Пеняцькій, дізнався не лише з медіа. Розмовляв з головою Бродівської районної ради та кількома депутатами. Отримав розширену інформацію від секретаря Державної комісії з увічнення пам\’яті, директора комунального підприємства «Доля» Святослава Шеремети з місця події.
Щодо оцінки того, що сталося: тут все просто, товариство. Наміри продовжити «війну пам\’ятників» і далі вбивати клин між українцями і поляками більш, аніж очевидні. Як, зрештою, кому це вигідно. Тому йдемо далі. Дії Нацполіції цілком адекватні – кримінальне провадження відкрито. Чекаємо і на активну роботу у напрямку виявлення зловмисників і від управління СБУ у Львівській області. Зрештою, можливо і актуальний привід для кадрових рішень на рівні району, де це сталося.
Мав також розмову з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща Яном Пєклом. Повністю порозумілися. Кілька разів обговорили те що сталося з Олегом Синюткою – головою ЛОДА. Завтра, 11 січня, заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк буде також на місці інциденту. Оцінимо, чим можемо зарадити, що можемо спільно і разом зробити із відновлення цього меморіалу.
Отже, наш основний месидж для польських (і не тільки) друзів: місцева влада на Львівщині НЕбезпорадна до провокацій і глупості, навпаки – солідарна у позиції неприпустимості воєн з надгробними пам\’ятниками у ХХІ столітті та невідворотності покарання за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Збігається вона з точкою зору директора української урядової установи – Інституту національної пам\’яті. Маю надію, що в цьому нас підтримує і більшість немаленького і впливового корпусу народних депутатів від Львівщини.
А ще принагідно хочу зауважити, що з проханням зайняти саме таку безкомпромісну позицію щодо провокацій з руйнуванням пам\’ятників на польському боці неодноразово звертався до регіональної виконавчої та самоврядної влади і найвищого керівництва Республіки Польща (в особі, приміром Спікера Сенату пана Карчевського). І не тільки особисто, а на основі ухвалених (і навіть люб\’язно перекладених) офіційних рішень Львівської обласної ради. Тож саме тепер, сподіваюся, на тотожну позицію наших польських колег стосовно Верхрати і не тільки.
Одвічний ворог він хитрий, сильний і тільки чекає на те, щоб нас посварити… Але ж і ми мудрі, чи не так?