Рішення Президента недостатньо.
12 травня 2015 року, майже два роки тому Верховна Рада прийняла закон «Про правовий режим воєнного стану», який 8 червня 2015 року був підписаний Президентом.
Отож кожен, хто тепер пропонує запровадити воєнний стан мав би у базі законодавства передивитися сам закон, щоб добре уявляти собі до чого він закликає.
Переконаний, що Юлія Тимошенко, яка сьогодні закликала ввести ВП у двох областях добре ознайомлена з текстом закону, тож, щоб не було несподіванок, давайте разом його прочитаємо й ми.
Що ж підтримує лідер Батьківщини для мешканців Донецької та Луганської областей? Наведу лише деякі із найбільш жорстких положень закону:
Запровадження цензури ЗМІ та заборони на обмін інформацією в Інтернеті:
• «регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз\’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп\’ютерні мережі;
• разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп\’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв\’язку»
Заборону на проведення мітингів, масових акцій, пікетів або, наприклад, блокування залізниці:
• «забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів (у тому числі блокування залізниці);
• порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об\’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України»
Заборону на зміну місця проживання (перебування) військовозобов\’язаних та обмеження пересування:
• забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання;
• запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
• встановлювати особливий режим в\’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
• перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;
• встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
Конфіскацію приватної власності підприємств всіх форм власності для потреб оборони:
• примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств;
• використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони».
Запровадження трудової повинності для громадян, тобто примусових робіт:
• запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення.
Запровадження квартирної повинності – безкоштовного розселення військовослужбовців:
• встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців
Запровадження продуктових та інших карток для розподілу продуктів та ліків:
• «запроваджувати у разі необхідності нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, лікарськими засобами і виробами медичного призначення»
Ще цікавіше, що згідно статті 5, частини 1 та 2 встановлено такий порядок запровадження воєнного стану, що за нього має проголосувати Верховна Рада. Спочатку РНБО подає пропозицію Президенту. Президент підписує указ і одразу ж подає законопроект про затвердження свого указу в парламент.
Таким чином, недостатньо рішення Президента – для введення цих обмежень в Верховній Раді має набратися достатньо голосів.
Власне, на цьому можна було б і закінчити вивчення закону, щоб зрозуміти, що за такі драконівські обмеження, мабуть, не проголосують навіть депутати партії Батьківщина.
Однак треба сказати, що частина необхідних положень воєнного стану вже працюють, введені іншими рішеннями та законами: створено військово-цивільні адміністрації, у разі потреби відбувається евакуація населення і навіть вводиться перевірка документів та комендантська година.
Просто з цього ніхто не здогадався зробити гучний піар.