Винуватці цього – депутати.
Профільні урядові законопроекти парламентарі не спромоглися навіть включити до порядку денного.
Аргументи:
— реформа не на часі
— занадто радикально. люди нас не підтримають і ми втратимо рейтинг
— для чого щось міняти у галузі Медицини, якщо система ще працює.
В результаті — реформа заблокована, а нас і надалі чекатиме весь жах «безкоштовно-платної медицини.» Друже Ябчанка Олександр не переживай — прорвемся 😉
Подібна участь торкнулася і реформа трудового законодавства. Депутати пустили по так званому «великому колу» нову редакцію Трудового кодексу. Потрібно обговорити, порадитись, почути кожного. І тоді, може бути, підтримаємо. Але не раніше 2019 року.
Боюсь, що така «законодавча імпотентність» може призвести до того, що парламентарі побояться підтримати анонсовану Урядом Пенсійну реформу. Адже вона торкається 9 млн пенсіонерів, які складають так званий «ядерний електорат.» І це незважаючи на те, що реформа не передбачає збільшення пенсійного віку (за умови наявності достатнього трудового стажу), закладені механізми, як дозволять щоквартально підвищувати пенсії, скасовується оподаткування пенсій, вирішується проблема працюючих пенсіонерів, долається за 7-8 років дефіцит Пенсійного фонду, який нині складає понад 140 млрд гривен та ще низка цікавих моментів.
Як на мене, така бездіяльність депутатів, яка базується не на експертній оцінці, а виключно (!) на страху втратити політичний рейтинг від впровадження соціально чутливих реформ, може зіграти з ними злий жарт.
Соціальні реформи, які з часом дадуть результат виборці точно зрозуміють, оцінять і підтримають.
Але виборці точно не пробачать їм на майбутніх чергових/позачергових виборах бездіяльність та пасивність і блокування проведення реформ.
І тоді їм не допоможуть ніякі вишиванки, які вони вдягають, як правило, один раз на рік