Между арахнофобией и нелюбовью к крысам.
Глава Высшей квалификационной комиссии судей Украины Сергей Козьяков на этот счет нисколько не заблуждается: «Если бы мы расстреляли где-то сто — сто двадцать кандидатов, все равно общественность скажет: «Этого мало». Так и сказала бы, можно даже не сомневаться.
Cобеседования с кандидатами транслируются в прямом эфире. Любой гражданин Украины и даже житель далеких островов в Тихом океане может следить за происходящим в YouTube, лишь бы нормально работал интернет. Но почти никто не следит. Количество просмотров редко достигает двух тысяч, а чаще много меньше. По сути, это в основном друзья и родственники конкурсантов, проходящих в данный момент собеседование, и другие участники конкурса, плюс сотня-другая зевак. Никаких миллионов граждан, прильнувших к мониторам, затаив дыхание и сжав кулаки. Граждан, так активно ненавидящих судей. Никому не интересно наблюдать, как происходит отбор судейской элиты, тех, кто будет определять лицо судейского корпуса. Избираются-то они фактически пожизненно, до 65 лет, на срок не только своей жизни, но и нашей. Хотя заседания совсем не скучны, особенно когда углубляются в запутанные семейно-имущественные дебри претендентов. Ничуть не хуже юридических сериалов.
Мне кажется, при всей дикой проблематичности государственных органов и учреждений с населяющими их порой весьма неприятными людьми, мы понемногу упираемся в главную проблему: в общественное равнодушие.
1 комментарий
Усі ці потуги-пологи на конкурсній основі, у тому вигляді якою вона є, відмобілізувати у судові органи всіх рівнів найчесніших, найкваліфікованіших суддів можуть дати лише 50-процентний ефект.
Тобто кваліфіковані судді за конкурсом можуть ще бути визначені(та й і то в основному — нащадки, дитята панів-олігархів та різних владних чиновників), а от щодо порядності, чесності, неберучності "непередбачених законодавством гонорарів" ніяка комісія, чи Поліграфи. визначитись щодо кандидата у судді не зможе.
Тим паче, що у владі у нас якщо не всі 100, то 99,99% саме беручих кадрів та ще й таких, які ій суддів у це втягують своїми впливовими "порадами" стосовно того, як які справу слід би було розглянути.
Корупція давно вже: ще з радянських часів, розпоросилась у владних та правоохоронних сферах діяльності, як ті колорадерські жуки на картоплі та баклажанах.
Завдяки судовим та іншим правоохоронним закладам багато хто з наших і бізнесменів зуміли саме ними й стати, у тому числі і аж до рівня олігархату.
Їм "чесний суддя" (на їх оцінку звичайно) потрібен тоді коли саме їх справа якимось суддею чи судом розглядається.
Комментарии закрыты.