Процес партійної консолідації має чимало підводних каменів.
Розмови про об’єднання БПП та «Народного фронту» розпочалися ще у 2015, коли пропрезидентська партія брала активну участь у місцевих виборах, а політсила тодішнього прем’єра залишилася осторонь, що для партії з власною парламентською фракцією виглядало дивним. Насправді нічого унікального: «фронтовики» практично не мають партструктури на місцях, проте мають консолідоване представництво у ВР.
Обидві партії є, швидше, клубами за інтересами. «Стратегічна сімка», яка неформально визначає пріоритети державного розвитку, створена на двопартійній основі. Відсутність у ній формального лідера КЛИЧКА мало кого дивує. Він вже більше року не має формального права очолювати будь-яку партію. Дуже показово: партія імені президента тривалий час не переймається питанням обрання нового лідера
Ситуація навколо Є. ДЕЙДЕЯ, М. ПОЛЯКОВА («Народний фронт») та Б. РОЗЕНБЛАТА (БПП) має змусити партвождів замислитися хоча б над формальним перезавантаженням політпроектів. Як мінімум, заради очищення лав від одіозних персонажів. Вже зрозуміло, що говорити про відкриті партійні списки ближчим часом не випадає, але це не привід відмовлятися від спроб зробити публічне обличчя влади більш привабливим
Лідер «Народного фронту» Арсеній ЯЦЕНЮК останнім часом зосередився на зовнішньополітичній діяльності, виконує функції емісара України на Заході. Щоправда, через надмірне зближення з Демократичною партією у США ефективними його візити можуть бути зараз хіба що для країн ЄС.
Суть об’єднання БПП та «Народного фронту» – не дозволити посилити позиції ТИМОШЕНКО та залучити під прапори нової політичної партії ГРОЙСМАНА. Що стосується Юлі, то значна частина «фронтовиків» має «сердечне» минуле, а вона гостро потребує людей з депутатськими мандатами для ефективної участі у президентській кампанії.
Владі вже цієї осені доведеться йти на непопулярні рішення, і консолідація політичних сил могла б стати в нагоді для їх ухвалення. Тим більше – в умовах, коли парламентська коаліція не дотягує за чисельністю до формальної більшості, необхідної для ухвалення постанов та законопроектів.
Об’єднання спроможне не лише створити конкуренцію в оточенні Петра ПОРОШЕНКА, породивши тим самим нові ідеї, але й дарують надію ЯЦЕНЮКУ, що саме він стане своєрідним наступником ПОРОШЕНКА у 2024. Для цього йому потрібно очолити об’єднану партію влади та ефективно відпрацювати на найближчих президентських та парламентських виборах.