Голова правління «Укрзалізниці» подав у відставку.
Якщо чиновник йде «за власним бажанням», перебуваючи у відрядженні у Китаї, то він добре усвідомлює, що його ось-ось мають звільнити. Балчун програв боротьбу не стільки міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, відносини з яким були показово складними, скільки очікуванням українців щодо змін на залізниці. До них можна віднести запуск міжнародних швидкісних поїздів, перманентний ремонт ескалатора на Центральному вокзалі столиці і… Може, ви знаєте про інші, але у публічній сфері наївно очікувати експертного обговорення фінансового стану природньої монополії.
Цікавий факт: Балчун пішов у відставку за два місяці після завершення його річного контракту. Тобто платники податків заплатити йому ще біля 30 тисяч євро. При цьому формат відставки виключає звіт про свою роботу, якого від вже колишнього керівника «Укрзалізниці» добитися практично неможливо. Навіть в умовах рекомендацій Генеральної прокуратури не продовжувати з ним контракт. Не виключаю, що нечисленні експати, які працюють у виконавчій владі, візьмуть трюк Балчуна на озброєння, та прогнозую, що масового призову закордонних фахівців на українську службу більше не буде.
Хоча Володимир Омелян задекларував наміри випити шампанського на честь відставки опонента, дозволю собі передбачити, що його перебування в уряді буде недовгим попри роботу з квотою «Народного фронту». Наші «великі хлопчики» не дуже люблять міністрів, що позиціонують себе істиною в останній інстанції, а Омелян не лише довго воював з Балчуном, але і коротко – з керівником «Борисполя» Павлом Рябікіним.
Щодо нового керівника «Укрзалізниці», то головна інтрига не в професійних якостях, а у наявності контактів з братами Дубневичами, бізнес яких тісно пов’язаний з залізницею. І, до речі, під час керівництва «УЗ» Балчуном було не надто помітно, щоб парламентаріїв Дубневичів відсунули від її грошових потоків.