Ерозія довіри до політичних партій та владних інститутів триває у світі з початку 90-х
Стрімке падіння рейтингів підтримки Макрона і Трампа побило рекорди зниження електоральної підтримки попередніх Президентів Франції та США за аналогічний період.
Кожен із політиків знайшов виправдання цьому явищу. У Трампа це «продажні» та «фейкові ЗМІ», у Макрона це «не свідомі громадяни, які не розуміють та не сприймають прогресивні реформи, які впроваджуються ним та його молодою командою».
Але можливо, падіння рейтингів Макрона і Трампа та інших політиків, які досягли успіху не через довготривалу партійну кар\’єру, а завдяки яскравій виборчій кампанії, криється в інших причинах?
Іноземні дослідники ключовою причиною таких електоральних коливань називають ослаблення Інституту Влади та тотальну недовіру до Влади як Інституту з боку суспільства.
Низька довіра до влади, яка зараз є наприклад в Україні, не унікальна, а типова для багатьох країн Європи та Америки. Скажімо, у США кожен громадянин віком до 40 років прожив усе своє життя в країні, де більшість громадян не довіряють правильності дій Уряду або судовій системі.
Ерозія довіри до політичних партій та владних інститутів — не нове явище, воно триває у світі з початку 90-х, коли була знищена біполярна ідеологічна модель світу. Занепад ідеологічних партій і традиційних політичних інститутів призвів до різкого зростання політичної змагальності та конкуренції у боротьбі за Владу між традиційними гравцями. В ході цієї боротьби на взаємознищення традиційні ідеологічні партії втратили довіру у суспільстві, а отже і свою унікальну особливість — монопольний інструмент приходу до Влади.
Окрім того, інформаційна революція та підвищення мобільності всіх соціальних процесів призвело до того, що на полі традиційних партій стали набирати сили нові незалежні обєднання, які так само прагнули прийти до Влади. В політику почали приходити незалежні кандидати, які створювали популістичні рухи, або громадські об\’єднання, в основі яких не лежала жодна ідеологічна платформа.
Завдяки своїй мобільності, агресивній критикуючій риториці щодо традиційних партій та діючих інститутів Влади, завдяки інформаційним технологіям вони досить швидко здобували електоральну підтримку громадян та почали приходити до Влади.
Це все відбувалося на фоні ключового фактору — наділення у свідомості людей цих Нових політиків НадЗдібностями, які, на думку вибрців, дозволять їм після приходу до Влади врятувати країну.
Але після виборів ці лідери (які, до речі, не завжди є популістами та політичними шарлатанами) як правило стикалися з реаліями державного управління і мали зробити для себе непростий вибір — або реформувати країну, або займатися популізмом.
І той, і інший шлях призводив до одного результату — вони швидко втрачали Довіру та повноту Влади. А без Влади, яка базується на довірі, не можливо здіснювати глибокі та непопулярні реформи і трансформувати країну.
Як результат, виборці отримали політиків — «халіфів на день», які займались переважно популізмом, а країни втрачали шанс на трансформацію.
Вихід з цієї патової ситуації один — повернення довіри до влади через трансформацію відносин по лінії Влада-Суспільство та започаткування принципово нової моделі співпраці, яка має базуватися на принципах відкритості, залученості громадян до державних процесів, трансформування політичних відносин, побудова на основі традиційних європейських моделей політичних партій принципово нових політичних об\’єднань, які у своїй діяльності використовуватимуть як класичні ідеології, так й інноваційні механізми побудови країни.
Країни, які це зроблять та побудують принципово нову політичну модель, досягнуть успіху. Яскравим прикладом є Німеччина, де напередодні осінніх виборів як ніколи виглядає стабільним рейтинг А.Меркель та ХДС. Останні, незважаючи на те, що проводять у Німеччині не популярні реформи та постійно перебувають під критикою незалежних ЗМІ, продовжують лишатися лідерами електоральних симпатій громадян та спокійно готуються до четвертого Канцлерського терміну.
Чи вдасться це Україні — скоро побачимо. До наступних парламентських виборів лишилось трохи менше двох років.