Політичні істоти та де їх можна шукати

Серед політтехнологів є зневажливий термін.

Так називають найбільш цинічних політиків, які для того, щоб досягти успіху, з легкістю змінюють погляди і навіть друзів та ворогів.

Кажуть 10 вересня Юлія Тимошенко вирішила поїхати зустрічати Михайла Саакашвілі на кордоні, можливо навіть з нею приїдуть члени партії Батьківщина. Щоправда мабуть це інші люди, ніж ті, що були з нею 8 років тому, коли навіть їх обурило, як Юлія Володимирівна заливисто засміялась у відповідь на жарт Путіна про президентів Ющенка та Саакашвілі, яким, мовляв, краще зустрічатися без краваток.

Така нелюбов була взаємною – грузинський президент у своїй книзі «Пробудження сили» показав, що не забуває не тільки жартів, але й конткретних антигрузинських дій лідерки БЮТ.

«Тимошенко повела себе дуже дивно. Вона не засудила агресію Росії і неофіційно критикувала нас. Фактично вона зайняла таку ж позицію, як лідери СНД… А от Ющенко виявився на висоті», — писав Михайло Саакашвілі у своїй книзі, згадуючи ті драматичні для його країни події.

Пізніше в інтерв’ю газеті «Сегодня» президент Грузії у відповідь на питання чи надав би він притулок Тимошенко і Луценко, яких арештували, відповів: «Многие вещи Украине нужно решать самостоятельно. Основываясь на верховенстве права (как внутреннего, так и международного) и учитывая международные реалии. Мы, например, в нашей стране, были очень жесткими и не церемонились».

У тому ж інтерв\’ю Саакашвілі похвалився прекрасними відносинами з Януковичем: «У меня прекрасные отношения с Виктором Федоровичем! Даже когда он был в оппозиции, я приезжал в Киев и с ним встречался. Бывал у него в загородном доме. Кстати, я никогда не делал из этого секрета».

На відміну від експресивного президента Грузії, Юлія Тимошенко свої справжні погляди старанно приховувала навіть від однопартійців, якщо не рахувати проколу на прес-конференції з Путіним. Проте, більш прямолінійний лідер її фракції в 2008 році, багаторічний соратник Іван Кириленко був значно відвертішим.

Журналістів і депутатів тоді вразила дискусія, яка розгорнулася між ним і Романом Зваричем у кулуарах парламенту на очах у ЗМІ: «Я вас конкретно запитую. Ви готові засудити акт російської агресії в Грузії?» – запитав тоді Роман Зварич.

«Категорично ні! Тому що агресію почала Грузія, а ми не сторона конфлікту»,– безапеляційно відповів Кириленко.

«Я вам пропоную засудити використання Росією нашої суверенної території для здійснення нападу на Грузію!» – обурився представник НУНС.

«Ми категорично проти такої оцінки»,– відрізав лідер фракції БЮТ.

Відтоді пройшло 8 років і ось Юлія Володимирівна збирається виручати Михаела Ніколозовича на кордоні – виникає щире запитання чому? Невже так радикально змінилися погляди?

Ситуацію підігріває те, що обидві політичні сили, і Батьківщина, і Рух Нових Сил, є електоральними конкурентами. Кажучи простіше, розраховують на підтримку одних і тих само людей. Тож їх взаємність не більше ніж гра на публіку, а посмішки, якщо і будуть, то тільки крізь міцно стиснені зуби.

Політичні істоти вони такі…

Джерело

Похожие статьи

Король Карл III и наследие колониального прошлого

Австралия снижает возраст уголовной ответственности

Инсценированные покушения: как разные люди приходят к одинаковым выводам