Маємо перехід на бік зла?
Як виявляється, професійні виклики можуть стати для юриста хорошим приводом для відмови від антикорупційної діяльності та зосередженні на адвокатській практиці. От тільки наслідки від подібної зміни позиціонування часом варто прораховувати. Тим більше, якщо раніше говорив про переживання за долю країни.
Для початку підкреслю: Віталій Касько, безумовно, має право зосередитися на адвокатській діяльності, тим більше, що справа «Трейд Коммодіті» цікава не лише з фінансової точки зору. Ця комерційна структура стала відомою минулого тижня після затримання детективами НАБУ заступника міністра оборони Ігоря Павловського та кількох його заступників. Їм інкримінують зловживання при закупівлі палива для потреб військових на суму 149 мільйонів гривень. І звинуваченим у резонансній справі доцільно мати своїм захисником юриста з неабияким досвідом роботи і в прокуратурі, і в адвокатурі.
Нагадаю, що Касько – колишній заступник генерального прокурора, який став широким відомим після справи «діамантових прокурорів» разом із Давідом Сакварелідзе. Роль непідкупного борця з корупцією обом вдалася непогано, хіба що Сакварелідзе сьогодні більш зосереджений на політичній діяльності. Зміні амплуа передував публічний конфлікт з тодішнім генеральним прокурором Віктором Шокіним. Віталій Касько, який не продемонстрував вражаючих успіхів у пошуках активів Януковича, після звільнення з ГПУ став членом правління «Transparency International Україна» – провідної антикорупційної організації. 14 жовтня Касько оголосив про вихід з правління ТІУ.
Можна лише порадити громадським діячам, які беруть на себе роль істини в останній інстанції та вправно оперують юридичними термінами, узгоджувати власні дії не лише з колегами, але і з суспільними очікуваннями. Дозволю собі припустити, що правовий кульбіт Каська в очах пересічного українця – перехід на бік зла та суттєва дискредитація антикорупційного руху в очах зацікавлених співгромадян. І виграють від нього хіба що у «Трейд Коммодіті».