Час працювати.
На четвертий день акції, яку готували три місяці, біля Верховної Ради залишаються кілька сотень людей – трохи більше, як по два протестуючих на один розбитий намет.
Треба визнати, що Київ акцію не підтримав, то може час вже розблокувати вулицю Грушевського, щоб не дратувати містян? Якщо це не помста за відсутність підтримки.
Велетенські затори і так напівпаралізували місто через ремонти доріг. Але ремонти терпіти можна, бо в результаті залишається новий асфальт.
В результаті непродуманих акцій протесту залишається втома і роздратування від дій опозиції.
І все ж таки в одному я вдячний організаторам – закон про зняття недоторканності, який вже кілька років без руху лежав у Верховній Раді, знову в дії. Бажали цього організатори протестів чи ні, проте об\’єктивно вони допомогли Президенту переконати парламент повернутися до цього питання.
А кількість публічних заяв нардепів про підтримку скасування недоторканності настільки велика, що коли після КС його винесуть на фінальне голосування, у ВР треба очікувати навіть не 300, а одразу 400 голосів «ЗА».
Думаю перевіркою твердості поглядів депутатів з цього питання уже найближчим часом займеться Спеціалізована антикорупційна прокуратура, коли запропонує зняти недоторканність з конкретних осіб. Тепер у генерального прокурора Юрія Луценка буде 100% підтримка у Регламентному комітеті?
Тобто, я навіть не повинен ставити знаку питання – це ж має бути твердженням, чи не так?
Щодо інших вимог, чудес не буває – потрібна депутатська робота. Законопроект про Антикорупційний суд, наприклад, треба заново написати. Бажано, щоб у співавторах були всі фракції, чиї депутати потім можуть стати фігурантами розгляду справ у Антикорупційному суді. Щоб 226 голосів за його створення точно знайшлося. Саме тому потрібно створювати депутатську робочу групу і якщо у когось небажання до неї входити – це також сигнал.
Ну а про закон про вибори, як на мене, просто говорити зарано. Застарілі закони відхилили, але на основі законопроекту Віктора Чумака може справді щось вийти. До виборів все ж таки більше, ніж рік.
Загалом, людей важко піднімати на акції, коли вони розуміють наскільки далекі вимоги від реальних потреб. Вони розійшлися і це треба прийняти – час працювати.