Беата Шидло анонсувала кадрові зміни у польському уряді.
Під міністром закордонних справ Вітольдом Ващиковським давно хитається крісло. І справа не лише у неоднозначній позиції щодо України (на це у Варшаві не надто зважають). Річ у тому, що він зробив чимало помилок (однієї неіснуючої держави Сан-Ескобар достатньо для сумнівів у його професійній кваліфікації), тому може стати розмінною монетою у політичному торзі між президентом Анджеєм Дудою та лідером «ПіС» та неформальним лідером всієї Польщі Ярославом Качиньським.
Останні заяви Ващиковського дивують. Обіцянка не пускати на територію Польщі тих, хто ходить у одностроях дивізії СС «Галичина» або заважають облаштуванню польських місць пам’яті на території Польщі, не лише має замало спільного з дійсністю, але і виглядає спрямованою насамперед проти України, адже всередині ЄС громадяни країн, які до нього входять, можуть пересуватися вільно. Ващиковський у своєму інтерв’ю по суті перегукується дивним чином з інтерв’ю сенатора Яна Жарина, який звинуватив Україну у варварстві в політиці історичної пам’яті.
Подібний підхід не лише виглядає дивним, адже пару тижнів тому Ващиковський публічно запевнив у стратегічні вазі польсько-українських відносин для Варшави попри існуючі проблеми у минулому, які «сторони не ховають під сукно». Він демонструє, що «ПіС» готова до ескалації напруження у дипломатичних відносинах з Україною, хоча при цьому держсекретар президентської канцелярії Кшиштоф Щерський запевнив, що візит президента Анджея Дуди до Харкова у грудні цього року відбудеться.
Листопад у польсько-українських відносинах буде напруженим, проте очевидно, що у Києві не мають намірів мовчки вислуховувати бундючно-повчальні заяви шляхтичів від дипломатії. Наші країни зацікавлені одна в одній, залишаються стратегічними партнерами, і багатьом польським політикам не варто про це забувати. Насамперед тому з тим, хто змінить Вітольда Ващиковського на посаді голови МЗС Польщі.