Щодо привітання спостерігача СММ ОБСЄ з бойовиком.
СММ ОБСЄ має у своєму складі чимало російськомовних спостерігачів. Росія активно насичує її склад власними громадянами та сприяє залученню до роботи місії на сході України представників дружніх держав, зокрема, Білорусі та Сербії. Тепер зрозуміло, чому Кремлю не вигідне визнання Верховною Радою Росії агресором, адже такий перебіг подій поставить під питання можливість перебування росіян у місії ОБСЄ.
Проте ця організація і без того виглядає «великим сліпо-глухо-німим», причому з певними амбіціями. Генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер під час безпекового форуму у Варшаві на початку листопада вперто говорив про «українську кризу» та не ризикнув згадувати про принцип непорушності кордонів у Європі, встановлений Гельсінським Заключним актом понад 30 років тому. Швейцарський дипломат наголошував на складнощах врегулювання конфлікту на Донбасі та утримувався від критики на адресу Росії.
Джерела у дипломатичних колах стверджують, що у штаб-квартирі ОБСЄ вважають неконструктивною позицію України стосовно конфлікту на Донбасі та не надто ефективними спроби США долучитися до його врегулювання. Натомість там пропонують вирішити конфлікт шляхом переговорів між Росією та Європейським Союзом та ухваленням результатів, які Україні доведеться прийняти. Цікаво, чи не муляє цим панам той факт, що наша держава також є повноправним членом ОБСЄ та стала жертвою неспровокованої гібридної агресії?