Погляд із Софії.
Російські ЗМІ часто подають Болгарію як приклад поступової зміни ставлення Заходу до Росії.
Дійсно, новини із Софії не додають оптимізму. Обраний рік тому президентом Румен Радєв відзначився кілька разів готовністю до скасування санкцій проти Росії. Так, Болгарія є парламентською республікою, де позиція глави держави не має абсолютної сили, а крім того, колишнього військового льотчика обирали за принципом меншого зла.
Але й прем’єр Бойко Борисов, який очолює уряд вже втретє, декілька разів висловився на користь шкідливості санкцій.
Дехто сприймає цю балканську країну як «слабку ланку» в європейській спільноті саме через корупційні скандали, сильні позиції РПЦ у Болгарській православній церкві та помітний вплив Росії.
А на додачу — зараз у Софії всерйоз обговорюють перспективи участі Володимира Путіна в урочистостях, присвячених 140-річчю звільнення від п’ятивікового турецького ярма (незалежність Болгарія проголосила, всупереч «великим силам», аж 22 вересня 1908 року, коли і стала повноправним суб’єктом міжнародного права).
А якщо додати, що з 1 січня 2018 року Болгарія переймає головування у ЄС, то ситуація дійсно виглядає досить тривожно.
Втім, сприймати ситуацію з Болгарією виключно в мінорних тонах немає підстав.
Болгарія повністю готова до головування у ЄС — заявила міністр уряду Ліляна Павлова. Для країни, що має лише 10-річний досвід перебування в ЄС (Болгарія та Румунія стали членами Європейського Союзу в ніч на 1 січня 2007 року, але досі не входять до Шенгенської зони), це головування виглядає серйозною перевіркою на відповідність європейським стандартам.
Виглядає показовим, що Софія прагне не просто отримувати європейські субвенції, але й відігравати власну роль у євроатлантичній інтеграції сусідів.
Цьому питанню була присвячена організована Атлантичною радою Болгарії наукова конференція «Перспективи європейської та євроатлантичної інтеграції країн Західних Балкан та Чорноморського регіону (на прикладі Македонії та України)», яка пройшла наприкінці листопада у столиці Болгарії.
Я мав честь робити доповідь про українські перспективи євроатлантичної інтеграції в умовах гібридної агресії Росії, наголосивши не лише на зростанні симпатій українців до НАТО, але й на усвідомленні того, що референдум щодо вступу до Альянсу суттєво пожвавить російські зусилля, спрямовані на дестабілізацію в Україні.
Про ставлення болгарських колег до ситуації в Україні свідчить не лише тематика доповідей, що торкалися військових, політичних, релігійних аспектів проблеми, але й вшанування пам’яті загиблих українських воїнів на початку заходу на пропозицію екс-спікера Народних зборів Александра Йорданова, одного з керівників Атлантичної ради.
Принагідно зауважу, що ця організація об’єднує дипломатів, вчених, військових, громадських діячів, які не мають сумнівів у доцільності євроатлантичного вибору. Багато з них у великій болгарській політиці з кінця 80-х років ХХ століття, коли болгари повалили владу багаторічного прорадянського лідера Тодора Живкова.
Атлантична рада Болгарії практичними заходами сприяла формуванню позиції болгарської влади напередодні спільного засідання урядів Болгарії та Македонії. Софія промовисто надає підтримку сусідам в умовах конфлікту Скоп’є з Афінами у питанні історичної назви Македонії.
Україні не варто ігнорувати можливості розвитку співпраці з Болгарією. Дійсно, російський вплив у цій країні помітний та потужний, має символи у вигляді кількох російських представництв та спроб окремих провокацій на кшталт появи прапорів так званої ДНР на Шипці під час урочистих заходів.
Проте у питанні російського впливу між нашими країнами є багато спільного, і український досвід протидії гібридній агресії може бути корисним Болгарії, яка, безумовно, піддаватиметься гібридній агресії у питаннях історичної пам’яті та функціонування православної церкви.
До речі, зараз основні зусилля російських агентів впливу зосереджені не у столиці, а на периферії, хоча до парламентської групи дружби з Росією входить більше половини болгарських законодавців.
Нагадаю, що посол Болгарії в Україні Красімір Мінчев першим із закордонних дипломатів позитивно оцінив ухвалення закону «Про освіту», а наступного року Україна та Болгарія святкуватимуть 100 років встановлення дипломатичних відносин, і ця кругла дата може стати хорошим приводом для активізації діалогу на всіх рівнях.
І Чорноморський регіон, і слов’янська спільнота – важливі майданчики для порозуміння та підтримки одне одного.