Головне щоб це не стало компанійщиною.
Якщо не перевести цей процес із акту громадянської солідарності у процес системних управлінських рішень, то ми й далі будемо загроженими. Якщо ця акція солідарності має лише короткострокові цілі — підняття ціни на газ, влада програє!
Якщо ж ця акція стане мотивацією для більш довгострокової програми для перетворення України в європейський газовий хаб, то це зовсім інший сценарій. Доки існує підозра, що вся ця бліц-війна комусь зручна лише для підняття ціни на газ, доти буде вічне відчуття політизованості газового питання.
Тоді краще цю політизацію перенести із внутрішнього ринку на зовнішній. Нам потрібно розв’язати наступні питання:
-зберегти транзит і наростити ціну за нього;
-перетворити ГТС в європейський хаб;
-створити інвестумови для нарощення власного видобутку;
-звузити маневр РФ цу Європі.
Після перемог у Стокгольмі треба ще налагодити інформаційну роботу на внутрішньому ринку, адже НАК заробив собі майже однозначну репутацію як структура котра хоче вишкребти з кишені українця останню копійку, виплачуючи величезні зарплати топ-менеджменту.
Тому будь-які добрі наміри менеджменту сприймаються з підозрою, що суттєво применшує в уяві людей перемоги в Стокгольмі …Будь які перемоги на одних напрямках можуть перекриватися втратами на інших, що дає політикам привід для розгону чергових «зрад»…